7.3. Органічні зміни особистості й невротичні розлади

   Такі психічні розлади згруповані разом на підставі того, що мають спільну чітку етіологію, яка полягає в захворюваннях мозку чи травмах та інших ушкодженнях, що спричинюють церебральну дисфункцію. Ця дисфункція може бути первинною як при деяких захворюваннях, травмах та інсультах, що уражають безпосередньо мозок, і вторинною як при системних захворюваннях і розладах, які уражають мозок тільки як один з багатьох органів чи систем організму. До розглядуваної групи входить також органічна патологія, що характеризується змінами особистості та психічними розладами, які спостерігаються на невротичному рівні й не відповідають критеріям хронічного психічного захворювання, слабоумства та тимчасового психічного розладу.
   Тривожний розлад органічної природи характеризується основними ознаками генералізованого тривожного розладу, панічного розладу чи їх комбінації, що виникають як наслідок органічного ураження головного мозку.
   Органічний емоційно лабільний (астенічний) розлад характеризується вираженою і постійною емоційною нестриманістю чи лабільністю, стомлюваністю та різноманітними неприємними фізичними відчуттями (наприклад, запамороченнями) і болями.
   Легкий когнітивний розлад може передувати, супроводжувати чи наставати після інфекційних та органічних розладів як церебральних, так і системних (включаючи СНІД). Основна ознака — зниження когнітивної продуктивності (порушення пам'яті, утруднення в навчанні та зосередженні уваги).
   Органічний розлад особистості характеризується значними змінами звичного способу поведінки. При цьому розладі особливо страждає вираження емоцій, потреб і потягів. Для достовірного діагнозу потрібно щонайменше дві з таких ознак: значно знижена здатність до цілеспрямованої діяльності, що потребує тривалого часу для досягнення успіху; змінена емоційна поведінка, що характеризується емоційною лабільністю, поверхневими, невиправданими веселощами (ейфорія, неадекватна жартівливість), які легко змінюються на дратівливість, короткочасні напади злості, агресії, а в окремих випадках найяскравішою рисою може бути апатія; реалізація потреб і потягів може виникнути без урахування наслідків чи соціальних умовностей (хворий може чинити антисоціальні акти, наприклад злодійство, виявляти неадекватні сексуальні домагання, ненажерливість чи не дотримуватися правил особистої гігієни); когнітивні порушення у формі підозрілості, параноїдних думок чи надмірна заклопотаність однією, абстрактною темою (наприклад, релігією, "що є правильним, а що неправильним"); виражені зміни в темпі мовної продукції, з ознаками випадкових асоціацій або розширене включення в тематику побічних асоціацій, в'язкість, пасивність; змінена сексуальна поведінка (гіпосексуальність чи зміна сексуальної переваги).
   Постенцефалітичний синдром характеризується змінами психіки, що залишилися після видужання від вірусного чи бактеріального енцефаліту. До таких розладів належать загальне нездужання, апатія чи дратівливість, зниження когнітивного функціонування (утруднення в навчанні), порушення сну й апетиту, зміни в сексуальній сфері та соціальних судженнях. Іноді можуть виявлятися різні неврологічні дисфункції, зокрема паралічі, глухота, афазія, конструктивна апраксія, акалькулія.
   Посткомоційний (травматичний) синдром виникає внаслідок травми голови (важкої, що спричинює втрату свідомості) і має таки симптоми, як головний біль, запаморочення, стомлюваність, дратівливість, утруднення в зосередженні й виконанні розумових завдань, порушення пам'яті, безсоння, зниження толерантності до стресу, емоційних навантажень чи алкоголю. Ці симптоми можуть супроводжуватися депресією чи тривогою через втрату почуття власної гідності й постійного страху щодо можливості ушкодження мозку. Такі почуття підсилюють основні симптоми, у результаті чого з'являється зачароване коло. Окремі хворі стають іпохондричними, націленими на виявлення у них якогось діагнозу і лікування від неіснуючих захворювань.