|
3. Соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС - компенсації та пільги;
- особливості пенсійного забезпечення. Пільги і компенсації
Усі громадяни, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до встановлених категорій мають право на пільги та компенсації.
Постраждалі I—IV категорій мають право на:
- безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
- безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них);
- позачергове щорічне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні (для постраждалих І та ІІ категорій путівки надаються безкоштовно, для ІІІ — пільгова путівка або компенсація 70 % її вартості, для VІ категорії — пільгова путівка або компенсація 50 % її вартості). Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2000 рік” виплата компенсації за путівку передбачена тільки для І категорії постраждалих та дітей;
- переважне право залишення на роботі у разі реорганізації виробництва;
- вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів, професійних навчально-виховних закладів з обов’язковим наданням гуртожитку на час навчання для тих, хто не має житла, гарантована виплата стипендії, підвищеної на 100 %. Особи, які закінчили середні навчальні заклади з відзнакою, приймаються до вузів без екзаменів (за результатами співбесіди). Вони навчаються за рахунок держави;
- позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення.
Більший рівень пільг визначений для постраждалих І і ІІ категорій:
- знижка плати за житло в розмірі 50 %;
- безкоштовне користування всіма видами міського та міжміського транспорту (крім таксі, в якому менше 9 посадочних місць) (ліквідатори І та ІІ категорій);
- пільгове встановлення та користування телефоном (для І категорії, для сімей, які мають дитину-інваліда, якщо інвалідність пов’язана з Чорнобильською катастрофою);
- звільнення від сплати податків і мита всіх видів.
Стаття 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає пільги для потерпілих дітей та їх батьків.
Діти, до вступу їх до школи (до 8 років), перебувають на повному державному забезпеченні: їх безплатно утримують у державних дошкільних закладах освіти. Вони забезпечуються санаторно-курортними путівками за місцем роботи одного з батьків. Потерпілі діти віком до 10 років забезпечуються путівками разом з одним із батьків за умови, що останні належать до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Допомога на догляд за потерпілою дитиною до досягнення нею трьох років виплачується у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України. Лікарняні листки по догляду за хворою дитиною віком до 14 років оплачуються у розмірі 100 % заробітку незалежно від страхового стажу.
Учні середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студенти коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також евакуйовані із зони відчуження, діти, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і ті, які проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, отримують безплатне харчування. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація.
Одному з батьків час догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею 12 років зараховується до стажу роботи.
Громадяни, які евакуйовані або відселені (відселяються), безплатно забезпечуються житлом, як правило, у спеціально збудованих для них селищах, будинках, квартирах.
Громадяни, які самостійно переселяються або переселилися відповідно до законодавства, включаються до спеціальних списків для позачергового житла (крім м. Києва та курортних місцевостей).
Особи, які після відселення або самостійного переселення повернулися на території радіоактивного забруднення, права на повторне одержання житла не мають.
Особи, які евакуйовані в 1986 році за межі України і бажають повернутися в Україну, мають право переселитися на жилу площу близьких родичів з наступним першочерговим забезпеченням житлом як такі, що не мають житла. Громадяни, що не мають на території України близьких родичів або не бажають переселятися на їх жилу площу, включаються виконкомами місцевих Рад народних депутатів за обраним місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) до окремих від інших категорій списків для першочергового одержання житла.
Ця пільга може бути використана один раз.
У разі евакуації надаються такі компенсації:
- виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім’ї;
- оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним, автомобільним транспортом;
- збереження зарплати за час зборів та переїзду (не більше 14 днів);
- першочергове влаштування на роботу.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачуються компенсації у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (30, 40, 50 % мінімальної зарплати відповідно до зони). Працюючим на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата (3, 2, 1 мінімальна зарплата).
Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та сім’ям за втрату годувальника здійснюються у вигляді одноразової виплати у таких розмірах [2, ст. 48]:
- інвалідам І групи — 60 мінімальних заробітних плат;
- інвалідам ІІ групи — 45 мінімальних заробітних плат;
- інвалідам ІІІ групи — 30 мінімальних заробітних плат;
- дітям-інвалідам — 10 мінімальних заробітних плат;
- сім’ям, які втратили годувальника, — 60 мінімальних заробітних плат;
- батькам померлого — 30 мінімальних заробітних плат.
Виплати здійснюються з мінімальної зарплати, яка склалась на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника протягом одного місяця з дня настання вказаного випадку.
На кожного непрацездатного члена сім’ї померлого годувальника, який був на його утриманні (крім дітей), призначається щомісячна компенсація в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від одержуваної пенсії.
Громадянам, які відмовляються переселятися із зон обов’язкового відселення у побудоване для них житло, у період їх подальшого проживання в радіоактивно забруднених зонах припиняється виплата пільг та компенсацій.
На даний час в Україні збереглися і діють всі пільги та компенсації, зазначені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Але фактично на практиці значна частина пільг не діє у зв’язку з тим, що фінансування зазначених програм не закладено у Державному бюджеті України.
Особливості пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС
Спеціальною юридичною підставою для пільгового пенсійного забезпечення є Чорнобильська катастрофа.
До основних нормативно-правових актів, які регулюють пенсійне забезпечення осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, відносяться Закони України “Про пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими документами.
На сьогодні законодавством установлено коло громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначено їхній статус, категорії потерпілих і заходи соціального захисту. Важливим питанням є встановлення пільгових умов пенсійного забезпечення громадян, потерпілих у цій катастрофі.
Постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлюються такі пенсії:
- державна пенсія;
- додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Додаткова пенсія призначається після виникнення права на державну пенсію. Її розмір залежить від категорії постраждалих:
- для першої категорії: інвалідам І групи — 100 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІ групи — 75 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам та хворим на променеву хворобу внаслідок катастрофи на ЧАЕС — 50 % мінімальної пенсії за віком;
- для другої, третьої та четвертої категорій: 30 %, 25 %, 15 % мінімальної пенсії за віком.
Державна пенсія
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Пенсії за віком надаються із зменшенням пенсійного віку (ст. 55).
Пільги щодо обчислення стажу роботи:
1) час роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу: до 1.01.1988 року — в потрійному (один місяць служби у військовій частині зараховується за три місяці вислуги), а з 1.01.1988 до 1.01.1993 — у полуторному розмірі;
2) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до I—IV категорій, за умови стажу роботи не менше як: чоловіки 20 років, жінки 15 років із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, але не вище 75 % заробітку;
3) громадянам I—IV категорій надається статус ветерана праці за умови наявності у них трудового стажу на 10 років більшого за названий (жінкам — 25, чоловікам — 30 років).
Постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС надаються пільги у обчисленні середньомісячного заробітку. За бажанням заявника середньомісячний заробіток може обчислюватися за будь-які 12 місяців поспіль роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа пропрацювала на забруднених територіях менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців. Якщо особа пропрацювала на вказаних територіях менше одного місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія у зв’язку з інвалідністю за їх бажанням обчислюється з п’ятиразового розміру мінімальної заробітної плати. Розміри пенсій у зв’язку з інвалідністю (І категорія) і у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижчими:
1) І група інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком;
2) ІІ група інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;
3) ІІІ група інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком;
4) Дітям інвалідам — 3 мінімальні пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії в разі втрати годувальника та по інвалідності визначається КМУ.
Громадяни, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, переогляд у МСЕК проходять залежно від рівнів розладу функцій організму через 3—5 років. При стійких незворотних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності будь-яких видів реабілітаційних заходів, а також після досягнення пенсійного віку, в тому числі й на пільгових умовах, група інвалідності встановлюється безстроково. Громадянам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня і внаслідок цього стали інвалідами І або ІІ групи, інвалідність встановлюється безстроково незалежно від віку. За бажанням інвалідів їх переогляд проводиться в будь-який час.
Якщо під час чергового переогляду в МСЕК громадянам не підтверджено будь-яку групу інвалідності, то їм гарантується працевлаштування чи перекваліфікація.
На тих громадян, які відмовляються переселятися із зон обов’язкового відселення у побудоване для них житло, у період їх подальшого проживання в радіоактивно забруднених зонах не поширюються пільги, що стосуються зменшення пенсійного віку. Література до теми 1. Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року.
2. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року.
3. Закон України “Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення” від 20 червня 1997 року.
4. Закон України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27 листопада 2003 р.
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р.
№ 106 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 р. № 600 “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР, про порядок введення в дію Законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 1998 р. “Про доплати і компенсації особам, які працюють в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів”.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 “Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 35 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”.
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1992 р. № 706 “Про порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”.
10. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.03.2000 р. № 45 “Про забезпечення планомірного функціонування Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
11. Наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 26.02.1988 р. № 12 “Концепція проживання населення на радіоактивно забруднених територіях”.
12. Національна доповідь України “15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” — Київ: Чорнобильінтерінформ, 2001.
13. Збірник матеріалів “До парламентських слухань у зв’язку з 15-ю річницею Чорнобильської катастрофи” — Київ: ПП “Демос-90”, 2001.
14. Звіт Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Київської міської державної адміністрації за 2001 рік — Київ, 2001.
15. Аналітичні та довідкові матеріали до парламентського слухання у зв’язку з ХІV річницею Чорнобильської катастрофи “Курс на подолання” — Київ: Чорнобильінтерінформ, 2000.
16. Сборник основных законодательных актов, инструкций и разъяснений по социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы — Киев: АО “Киевская книжная фабрика”, 1998. — 137 с.
17. Аналітичні дані “Всебічна оцінка ризиків внаслідок аварії на ЧАЕС”. — Київ, 1998.
18. Международные основные нормы безопасности для защиты от ионизирующих излучений и безопасного обращения с источниками излучения — Вена: МАГАТЭ. — 1997. — 382 с.
19. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Державні гігієнічні нормативи ДГН 6.6.1.—6.5.001-98. — Київ. — 1998. — 135 с.
20. Проект “Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на період 2001—2005 років та до 2010 року”.
21. Гусєв О. П. “Ключ аварійного захисту” — Київ: Видавничий центр “ДрУк”. — 2001. — 271 с.
22. Дурдинець В., Самойленко Ю., Яценко В., Яворівський В. Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи: Збірник законодавчих актів та нормативних документів — Київ: Чорнобильінтерінформ, 2001. — 624 с.
23. Яценко В. Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи: Збірник законодавчих актів та нормативних документів. — Київ: Чорнобильінтерінформ. — 1998. — 616 с.
|
