Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності

17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності

   Держава наділяє учасників інтелектуальної діяльності цілим спектром різноманітних пільг. Вони передбачені різними чинними законами України.
   Передусім суб'єкти інтелектуальної діяльності користуються певними трудовими пільгами. Відповідно до Кодексу законів про працю України (ст. 91) за працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, попередні розцінки зберігаються протягом шести місяців від дати початку їх впровадження. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об'єктів інтелектуальної власності не виконував роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.
   Відповідно до ст. 126 цього ж Кодексу за працівниками — авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій зберігається середній заробіток при звільненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції на тому ж підприємстві, в установі, організації.
   Якщо ж впровадження зазначених об'єктів промислової власності здійснюється на іншому підприємстві, в установі чи організації, за працівником-автором зберігається посада за місцем постійної роботи, а робота по впровадженню винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи.
   Закони України про промислову власність передбачають також певні пільги щодо сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем та знаки для товарів і послуг.
   Відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (ст. 23) та Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” (ст. 20) власник патенту на зазначені об'єкти промислової власності має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. У такому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.
   Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543, також передбачає надання пільг щодо сплати зборів відповідно до законодавства.
   Низку пільг для творців об'єктів промислової власності передбачає чинне законодавство України про оподаткування. Зокрема, відповідно до ст. 3.1.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. для цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахованих (переданих) до фондів, установ, закладів, громадських та релігійних організацій, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше чотирьох відсотків балансового прибутку.
   Відповідно до цього Закону (ст. 3.2) не вважаються прибутком і не оподатковуються:
   - кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, що надходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав;
   - кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвестору в разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внеску в грошовій або натуральній формі;
   - кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, фондам, установам, закладам, громадським і релігійним організаціям, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності.
   За цим же Законом передбачається зменшення податку на прибуток (ст. 10). Суми податку на прибуток, нарахованого згідно з положеннями цього Закону, зменшується:
   до 20 відсотків — на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і модернізацію активної частини основних фондів, здійснених в оподаткованому періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду виробництва та інших фондів, створених за рахунок прибутку минулих періодів.
   Слід зупинитися на ст. 9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яка визначає витрати виробництва (обігу), що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), втрати і витрати, що відносяться на збитки підприємства.
   1. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції:
   - підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а також витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати): перевірка готовності нового виробництва, цехів, агрегатів для введення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробовування (під навантаженням) усіх машин та механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та налагодженням устаткування;
   - на винахідництво і раціоналізацію, включаючи витрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналізаторськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю підприємств, виплати авторських винагород, якщо вони не є роялті.
   Витрати, передбачені цим пунктом, відносяться на собівартість освоєної продукції з початку її використання.
   2. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:
   — оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням та реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок.
   3. До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів відносяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щоміся ця за нормами, розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємства.
   Не нараховуються амортизаційні відрахування на нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіли, товарні знаки тощо, вартість яких не зменшується в процесі їх використання.
   Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 р. (ст. 6) передбачає, що оподатковуваний доход зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у:
   а) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до І та II категорій;
   б) інвалідів війни І групи.
   Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'яти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у:
   а) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та партизанів;
   б) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та інших країнах, де в цей період велися бойові дії;
   в) інвалідів з дитинства, інвалідів 1 і 2 групи, крім інвалідів війни 1 групи;
   г) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до III та IV категорій.
   Статтею 12 цього ж Декрету передбачено порядок обчислення і сплати податку. У разі виплати громадянам підприємствами, установами і організаціями авторських винагород і винагород за видання, виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промислових зразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходом враховуються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації, то вони враховуються за нормами, визначеними Головною державною податкової інспекцією України і узгодженими з Міністерством економіки та Міністерством культури України (додаток № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. № 12).
   Постановою Верховної Ради України “Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян” від 25 квітня 1996 р. встановлено, що до прийняття Закону України про прибутковий податок з громадян при визначенні розміру прибуткового податку з доходів учасників бойових дій, інвалідів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та осіб, на яких не поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, застосовуються норми ст. 23 Закону України “Про державний бюджет України на 1994 рік”. Зазначеним Законом учасникам бойових дій, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” надаються пільги в межах п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів за кожний повний місяць.
   Певні пільги для суб'єктів інтелектуальної діяльності встановлені Декретом Кабінету Міністрів “Про державне мито” від 21 січня 1993 р. Відповідно до ст. 4 цього Декрету від сплати державного мита звільняються:
   - позивачі — за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промисловий зразок;
   - громадяни, віднесені до першої та другої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
   - громадяни, віднесені до третьої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
   - громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
   - інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них в установленому порядку особи;
   - інваліди І та II груп.
   Певна пільга встановлена і для визначення цін (не підлягають регулюванню) на продукцію, виготовлену із застосуванням запатентованого винаходу та високоефективної технології, створеної спеціально для цієї продукції (протягом трьох років з моменту постановки її на виробництво) (пункт 8 Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135).
   Пенсійні пільги для суб'єктів права інтелектуальної власності полягають у тому, що в заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 р. № 3290-ХІІ страхові внески на соціальне страхування та до Пенсійного фонду на винагороди авторам за використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій нараховуються.

   Питання для контролю
   1. Стимулювання і заохочення інтелектуальної діяльності.
   2. Державне стимулювання і заохочення інтелектуальної діяльності.
   3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності.

 
< Попередня