13.1. Загальні положення

   Відповідно до чинного законодавства України про інтелектуальну власність кожний власник має право користуватися і розпоряджатися належним йому об'єктом інтелектуальної власності на свій розсуд. Кожний власник може використовувати належний йому об'єкт будь-яким способом, аби він не порушував чинного законодавства. Власник об'єкта може його продати, обміняти, подарувати та вчиняти будь-які інші цивільно-правові угоди в межах закону.
   Сучасний ринок інтелектуальної власності багатогранний і досить складний. Будь-які цивільно-правові операції з об'єктом інтелектуальної власності тривалі, дорогі і копіткі. Сам автор далеко не завжди може передбачити наслідки тієї чи іншої угоди, у момент підписання якої йому обіцяли немалі вигоди. Ліцензійні договори досить складні за своїм змістом і автор об'єкта промислової власності не завжди може знати про ті чи інші елементи, нюанси, які необхідно включити до договору.
   Процес управління майновими правами, що належать автору того чи іншого об'єкта інтелектуальної власності, починаючи від оформлення прав на нього і кінчаючи правами на користування і розпорядженнями зазначеними правами досить трудомісткий, має свою специфіку. Одна справа продати будь-яку матеріальну річ, інша справа — продати об'єкт інтелектуальної власності. Управління майновими правами суб'єктів інтелектуальної власності потребує спеціального професійного підходу.
   Уже сам процес оформлення прав на той чи інший об'єкт промислової власності часто буває просто не доступний винахідникові. Він не завжди може правильно і грамотно оформити заявку на видачу патенту. Заявникам доводиться вдаватися за допомогою до фахівців. Ще більше така допомога потрібна при здійсненні права на користування і розпорядження об'єктом інтелектуальної власності. Передусім договори з цього приводу повинні бути укладені з максимальним урахуванням інтересів автора твору чи науково-технічного досягнення.
   Для надання необхідної професійної допомоги з тих чи інших питань авторам творів та науково-технічних досягнень уже давно почали з'являтися спеціальні фахівці. Пізніше такі фахівці почали об'єднуватися в спеціалізовані організації, які потім почали розмежовуватися між собою за характером послуг, які вони надавали творцям нового. Так виникла сфера діяльності, яку стали називати колективним управлінням майновими правами авторів. Проте слід відразу підкреслити, що надання допомоги заявникам у процесі оформлення заявок патентними повіреними — це один самостійний вид діяльності, а надання допомоги в управлінні майновими правами авторів — інший вид діяльності, хоча не виключається, що один і той же патентний повірений може займатися обома видами діяльності.
   Зазначені організації чи окремі фізичні особи, які професійно займаються тим чи іншим видом цієї діяльності, виконують ряд функцій. Передусім, зазначені особи в процесі діяльності мають суворо дотримуватися чинного законодавства і діяти лише в межах правового поля. Це необхідна умова виконання своїх безпосередніх функцій. Однією із основних функцій зазначених осіб є функція захисту прав і інтересів автора чи винахідника. Патентний повірений чи будь-яка інша довірена особа діє від імені і в інтересах того чи іншого суб'єкта інтелектуального права. Ця особа мусить виконувати свої обов'язки сумлінно, професійно і своєчасно.
   Важловою функцією зазначених осіб є захист прав і інтересів держави.
   Патентний повірений та інші правомочні особи надають допомогу суб'єктам права інтелектуальної власності у відносинах з іноземними партнерами.
   Подібного роду організації створені у більшості країн світу. Створені і міжнародні організації, які здійснюють охорону прав суб'єктів інтелектуальної власності. Наприклад, чинне законодавство Німеччини передбачає обов'язкове створення організацій, які б забезпечували захист авторських прав. Подібного роду організації Франції надають істотну допомогу авторам, композиторам, продюсерам віком за 55 років. Ці ж організації надають матеріальну допомогу авторам, доходи яких з тих чи інших причин знизилися, оплачують усі витрати на лікування. Такі організації створені у багатьох інших країнах світу. У багатьох країнах створені організації для захисту прав виконавців. Вони ж збирають і розподіляють гонорари відповідно до прав виконавців. У деяких країнах створюються колективні організації, які регулюють відносини між організаціями виконавців і організаціями виробників фонограм.
   Такі ж функції виконують організації, створені на міжнародному рівні — Незалежна міжнародна асоціація кінопродюсерів, Міжнародна організація акторів, Міжнародна організація музикантів.
   Укладаються колективні угоди з організаціями масового мовлення, які мають своїм завданням передусім захистити права виконавців за рахунок обмеження так званого часу голки. Цим поняттям визнається час використання комерційних записів для радіомовлення. Цей час за загальним правилом визначається на тиждень. Обмеження часу голки має метою захистити інтереси виконавців шляхом забезпечення включення в програми радіомовлення “живого” голосу виконавця. У цьому заінтересовані як самі виконавці, так і слухачі.
   У багатьох країнах створюється кілька систем колективного управління майновими правами авторів. Можуть бути загальні організації, які здійснюють захист прав авторів різних жанрів і видів, а можуть створюватися організації для захисту прав авторів якогось одного виду творчості. У разі дії кількох подібних організацій вони мають чітко розмежувати свою компетенцію. За загальним правилом організації по управлінню майновими правами авторів на колективній основі налагоджують контакти з подібними зарубіжними організаціями та організаціями, які слідкують за виконанням міжнародних конвенцій і двосторонніх угод. Організації по колективному управлінню майновими правами авторів однієї країни на підставі відповідних договорів можуть доручати подібній зарубіжній організації виконання окремих доручень стосовно захисту прав і інтересів авторів за рубежем.
   Зазначені організації здійснюють контроль за використанням об'єктів інтелектуальної власності і своєчасною виплатою винагороди як усередині своєї країни, так і за рубежем. Адже самі автори такої можливості не мають. Ці організації всілякими способами сприяють створенню найбільш сприятливих умов для найбільш раціонального використання об'єктів інтелектуальної власності. Вони покликані доступними їм засобами сприяти розвитку всіх видів творчості.
   До розпаду колишнього СРСР в Україні не було подібних організацій, їх функції виконували творчі спілки, які за своїм характером були професійними об'єднаннями творчих працівників і виконували функції профспілок. Творчі працівники були заінтересовані бути членами таких об'єднань, оскільки вони надавали істотну матеріальну допомогу своїм членам. Тому доступ у такі об'єднання був досить обмеженим. Фактично майновими правами авторів управляла держава в особі таких творчих об'єднань.
   Створення організацій, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, може істотно впливати на процес розвитку будь-якого виду творчості шляхом створення сприятливих умов.