Підручники онлайн
Головна arrow Право інтелектуальної власності arrow Право інтелектуальної власності (Підопригора О.А та ін.) arrow 8.3. Заявка на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


8.3. Заявка на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

8.3. Заявка на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

   До засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг відносяться, як уже відзначалося, фірмові найменування, знаки для товарів і послуг і зазначення походження товарів.
   Будь-якого нормативного акта про фірмові найменування (фірму) Україна поки що не має. Мова може йти про заявки знаків для товарів і послуг та зазначень походження товарів. У процедурі подачі заявок на зазначені об'єкти принципових відмінностей немає. Заявки на зазначені об'єкти подаються до Установи. Все ж певні відмінності в процедурі оформлення прав на зазначені об'єкти є.
   Першою особливістю є те, що право на знаки для товарів і послуг та зазначення походження товарів засвідчується не патентами, а свідоцтвами. Слід підкреслити, що свідоцтвами охороняються також і деякі об'єкти промислової власності — топографії інтегральних мікросхем. Особливість свідоцтва як охоронного документа полягає в тому, що свідоцтво засвідчує факт державної реєстрації об'єкта правової охорони. Сам факт державної реєстрації того чи іншого об'єкта відповідно до чинного законодавства України про інтелектуальну власність є підтвердженням того, що цей об'єкт підлягає правовій охороні. Отже, можна сказати, що засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, знаків для товарів і послуг, зазначень походження товарів, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, є об'єктами правової охорони у формі свідоцтв.
   Є відмінності у складі заявки. За Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” заявка має стосуватися одного знака, складається українською мовою і повинна містити такі документи: 1) заяву про реєстрацію знака; 2) зображення позначення, що заявляється; 3) перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків.
   За необхідності до заявки додаються документи, які можуть бути використані при вирішенні рішення по заявці:
   - документ про сплату збору за подання заявки, в тому числі за експертизу, оформлений відповідно до вимог Положення про порядок сплати зборів;
   - копія попередньої заявки, засвідчена відомством країни подання, якщо заявник бажає скористатися правом на пріоритет;
   - документ, що підтверджує показ експонатів з використанням заявленого знака на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету знака, використаного в експонаті, показаному на виставці на території держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. Дата пріоритету в такому разі визначається за датою відкриття виставки. Строк пріоритету 6 місяців від зазначеної дати.
   - довіреність на ім'я представника, якщо заявка подається через такого;
   - документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні елементів, які можуть бути використані лише з дозволу їх володільців (п. 1 ст. 6 Закону);
   - статут колективного знака, якщо заявником є об'єднання осіб, що займаються виробництвом товарів або наданням послуг зі спільними характерними ознаками.
   У заяві зазначається ім'я заявника або його найменування, його адреса. Заявка складається відповідно до вимог Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 20 серпня 1997 р.
   Об'єктом правової охорони знака може були колір чи поєднання кольорів як його розрізняльна ознака. В такому разі заявник зобов'язаний: 1) заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить; 2) подати в заявці кольорові зображення позначення, що заявляється, в кількості, що визначається Установою.
   Заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товарів має свої особливості, які зумовлюються характером об'єкта правової охорони. Вона також подається до Установи і буває двох видів. Перший — це заявка на реєстрацію зазначення походження товару; другий — це заявка на право використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару.
   Перший вид заявки подають особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.
   Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають, за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру.
   Проте слід мати на увазі, що заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару в разі її реєстрації вважається одночасно і заявкою на реєстрацію права на використання цього зазначення. Отже, заявка на реєстрацію права на використання подається уже на зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару.
   Заявка складається українською мовою та повинна містити в собі такі документи:
   - заяву про реєстрацію назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару з відомостями про заявника та його адресу;
   - заявлену назву місця походження товару або заявлене географічне зазначення походження товару;
   - назву товару, для якого заявник просить зареєструвати вказане зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;
   - назву та межі географічного місця, де виробляється товар і з яким пов'язуються особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики товару;
   - опис особливих властивостей товару, певних якостей, репутації та інших характеристик товару;
   - дані щодо використання заявленого кваліфікованого зазначення походження товару на етикетці та при маркуванні товару;
   - дані про взаємозв'язок особових властивостей, певних якостей, репутації та інших характеристик товару з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця походження товару.
   Крім наведених документів, разом із заявкою подаються:
   - документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати назву місця його походження чи географічне зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;
   - висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об'єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця походження товару;
   - висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов'язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.
   Іноземні заявники разом із заявкою зобов'язані подати документи, які підтверджують:
   - правову охорону заявленого кваліфікованого зазначення походження товару у відповідній іноземній державі;
   - право іноземного заявника на використання відповідного кваліфікованого зазначення походження товару.
   Зазначені документи можуть бути подані іноземною мовою, а переклад їх українською повинен надійти до Департаменту не пізніше трьох місяців від дати подання заявки.
   Експертиза заявки. Експертиза заявки на знаки для товарів і послуг складається із двох видів — експертизи за формальними ознаками і експертизи заявки по суті. Обидві експертизи проводяться Установою відповідно до Закону “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 20 серпня 1997 р.
   Експертиза заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг за формальними ознаками провадиться за тією ж процедурою, що і експертиза заявок на об'єкти промислової власності. Цій експертизі передує встановлення дати подання заявки та наявності документа про сплату збору за подання заявки. Заявка перевіряється на відповідність її формальним вимогам закону.
   Якщо заявка відповідає формальним вимогам Закону і документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, Установа проводить експертизу заявки по суті. Завданням експертизи заявки по суті позначення, заявленого на реєстрацію як знак, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони. Стаття 5 п. 1 Закону проголошує, що правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом. Стаття 6 Закону містить перелік досить численних підстав, які позбавляють заявлене позначення можливості одержати правову охорону.
   Закон не містить правових ознак, крім наведених, яким має відповідати позначення для визнання його знаком для товарів і послуг. Він наводить лише перелік позначень, які не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Отже, за винятком цього переліку, всі інші позначення можуть визнаватися знаками для товарів і послуг.
   Таким чином, експертиза заявки на знаки для товарів і послуг по суті має своїм завданням передусім перевірити, чи не співпадає заявлене позначення з тими зображеннями, які не можуть одержати правову охорону. Це досить складна і копітка робота.
   Перелік позначень, наведених в Законі, що не можуть бути визнані як знаки для товарів і послуг, умовно можна поділити на чотири групи.
   Першу групу складають символи, позначення, відзнаки, що мають уже офіційно визнане значення для держави чи суспільства. До цієї групи належать: герби, прапори, емблеми, офіційні назви держав; скорочені або повні найменування міжнародних і міжурядових організацій. Сюди ж відносяться офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки. За згодою компетентних органів або власників позначень вони можуть вноситися до знака як елементи, що не охороняються.
   Другу групу позначень складають позначення, які не відповідають вимогам законодавства. Вони або не мають розрізняльної здатності, або є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, або лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товару або надання послуг. Так, не визнаються, наприклад, знаками для товарів і послуг позначення у вигляді чаші, обвитої змією, оскільки це позначення є усталеним символом для фармацевтичних препаратів і взагалі для медицини. Численні словесні позначення, такі як “Укрторгреклама”, “Промінвестбанк”, “Українська біржа нерухомості” та інші підпадають під зазначений виняток і можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не мають домінуючого розташування в зображенні знака.
   До цієї ж групи належать позначення, які не можуть бути визнані знаками тому, що здатні ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послуги. Не визнаються знаками позначення, що є загальновживаними символами і термінами.
   До третьої групи позначень, які не можуть одержати правову охорону, Закон відносить такі, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:
   - раніше зареєстрованими знаками чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг;
   - знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна;
   - фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки стосовно однорідних товарів і послуг;
   - найменуваннями місць походження товару, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім'я осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями;
   - сертифікаційними знаками, зареєстрованими в установленому порядку.
   Українським виробникам довелося відмовитися від вживання таких назв як “Коньяк”, “Шампанське”, які майже зникли з етикеток. Така продукція має походження з відповідних провінцій Франції — Коньяк і Шампань і тому такі позначення в Україні не можуть бути визнані знаками для товарів. Проте вони можуть бути визнані знаками для відповідних товарів в поєднанні з іншими словами.
   Експертиза України відмовила американській фірмі “Сін-грен” у реєстрації знака “Київська Русь” для спиртних напоїв, тому що це історична назва місцевості, яка й сьогодні, і не тільки для українського споживача, аж ніяк не асоціюється зі Сполученими Штатами Америки. А згідно з постановою міської ради народних депутатів на всі запозичення, що стосуються історичних цінностей, пов'язаних із містом Києвом, необхідно одержати дозвіл та сплатити значний податок.
   Не визнаються знаками для товарів і послуг позначення, що складають четверту групу і які відтворюють:
   - промислові зразки, право на які належать в Україні іншим особам;
   - назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
   - прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
   Під час перевірки позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони встановлюється, чи не належить заявлене позначення до позначень порнографічного характеру, чи не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо. Якщо заявлене позначення або хоча б один з його елементів відноситься до позначень, наведених вище, розгляд заявки припиняється і заявнику надсилається рішення про відхилення заявки.
   Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару має свої особливості. У ході цієї експертизи здійснюється перевірка цього зазначення стосовно видових назв, внесених до Переліку видових назв товарів, сформованого Установою на підставі Положення про перелік видових назв товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
   Якщо заявлена на реєстрацію назва місця походження товару або заявлене на реєстрацію географічне зазначення походження товару міститься в Переліку видових назв товарів, то заявнику надсилається рішення про відмову в реєстрації.
   При завершенні експертизи заявки по суті з позитивним результатом Установа приймає рішення про реєстрацію знака чи кваліфікованого зазначення походження товару. На підставі цього рішення і при сплаті збору за видачу свідоцтва Установа у своєму офіційному бюлетені публікує відомості про видачу свідоцтва. Після публікації відомостей про видачу свідоцтва будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки.
   Будь-яке рішення Установи з приводу розгляду заявки будь-якою особою може бути оскаржено до Апеляційної палати Установи.

 
< Попередня   Наступна >