33.4. Договір управління майном

   При використанні власником свого майна йому належать не лише плоди, доходи та інші результати використання. На власника також покладаються видатки щодо утримання такого майна та турботи, пов'язані з управлінням таким майном.
   Договір управління майном дозволяє власнику без будь-яких зусиль отримувати певну вигоду від майна, покладаючи відповідні обов'язки на іншу особу.
   За цим договором одна сторона передає на певний строк в управління майно другій стороні, яка зобов'язується за плату управляти ним від свого імені в інтересах установника управління (ст. 1029 ЦК).
   Сторонами договору є установник управління та управитель.
   Предметом договору зазвичай виступає нерухомість, підприємство, цінні папери, майнові права.
   Для договору передбачена обов'язкова письмова форма, а якщо предметом є нерухомість, то договір підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
   Якщо сторони не визначили строк договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років.
   До істотних умов договору необхідно віднести: склад майна, яке передається в управління, та розмір винагороди управителю.
   Основний обов'язок управителя — здійснення належного управління майном. Він повинен забезпечувати збереженість переданого йому майна, виявляти до нього належну турботу. Віджувати майно він може лише за згодою установника управління.
   Управитель відповідає за збитки, заподіяні майну, незалежно від вини, оскільки від відповідальності він звільняється лише у випадках непереборної сили, умисних дій установника майна чи особи, на користь якої здійснюється управління майном.
   Головний обов'язок установника управління — сплатити управителю обумовлену винагороду та відшкодувати понесені ним необхідні витрати.