Підручники онлайн
Головна arrow Цивільне право arrow Українське цивільне право (Заіка Ю.О.) arrow 26.2. Права наймача житлового приміщення
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


26.2. Права наймача житлового приміщення

26.2. Права наймача житлового приміщення

   Правами наймача є:
   - право на користування житловим приміщенням. Це найбільш істотне право, оскільки саме воно визначає мету договору і означає право користування не тільки житлом, а й підсобними приміщеннями, санітарно-технічним устаткуванням, зазначеним в договорі;
   - право на вселення інших членів сім 7 в приміщення, яке займається. З письмової згоди всіх осіб, які проживають в житловому приміщенні, наймач у встановленому порядку може вселити в це приміщення подружжя, дітей, батьків та інших осіб. На вселення до батьків неповнолітніх дітей згода не потрібна;
   - право на збереження житлового приміщення у випадку тимчасової відсутності. Держава не може дозволити, щоб житло, яке було надано наймачеві безоплатно в довічне користування, пустувало. Тому за певних обставин це житло може бути вилучено в судовому порядку. За наймачем і членами його сім'ї житлове приміщення зберігається протягом шести місяців. За наявності поважних причин, передбачених в ЖК (служба в армії, перебування в місцях позбавлення волі, відсутність за характером роботи, у зв'язку з навчанням тощо), житлове приміщення зберігається за відсутнім наймачем понад цей строк;
   - право на обмін житлового приміщення. Обмін житлових приміщень регулюється спеціальними правилами обміну житлових приміщень, затвердженими урядом. За загальним правилом обмін житлового приміщення можливий лише за згодою всіх членів сім'ї наймача;
   - право вимагати надання житлового приміщення меншого розміру;
   - право на інше житлове приміщення без розірвання договору найму, якщо капітальний ремонт житлового будинку неможливо провести без виселення наймача;
   - право на здачу житлового приміщення в піднайм;
   - право на приватизацію житлового приміщення.
   Приватизація — це відчуження квартир, (будинків), кімнат, господарських споруд та приміщень, які до них належать, на користь громадян.
   Способи приватизації:
   а) безоплатний, за умови, якщо на кожного наймача припадає не більше 21 кв. м загальної площі та додатково 10 кв. м на сім'ю. Однокімнатні квартири приватизуються безоплатно незалежно від розміру. Право на безоплатну приватизацію мають також певні категорії громадян (Герої Радянського Союзу, ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани праці (стаж роботи у жінок — не менше 25 років, у чоловіків — 30 років), інваліди з дитинства, особи, визнані жертвами політичних репресій та ін.);
   б) оплатний;
   - право на перепланування та переобладнання житлового приміщення. За згоди всіх членів сім'ї наймача, наймодавця, відповідних дозволів наймач може переплановувати та перебудовувати житлове приміщення (збільшити житлову площу за рахунок підсобних приміщень, перенести вікна, двері, перетворити неізольовані кімнати на ізольовані тощо).

 
< Попередня   Наступна >