Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин

3.2. Суб'єкти цивільних правовідносин

   Правовідносини існують між особами. В цивільних правовідносинах беруть участь як мінімум два суб'єкти. Суб'єктом права називається носій прав і обов'язків. Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії:
   а) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства);
   б) юридичні особи (підприємства, установи, організації);
   в) держава Україна;
   г) Автономна Республіка Крим;
   д) територіальні громади;
   є) іноземні держави;
   ж) інші суб'єкти публічного права (ст. 2 ЦК).
   Можливість особи стати учасником цивільного правовідношення називається правосуб'єктністю. Складовими правосуб'єктності є правоздатність та дієздатність. Якщо під правоздатністю розуміють здатність особи набувати цивільні права та обов'язки, то під дієздатністю — здатність особи своїми діями набувати для себе права та обов'язки. Деякі вчені включають в склад правосуб'єктності, крім правоздатності і дієздатності, ще й такі елементи:
   - деліктоздатність (здатність відповідати за заподіяну шкоду);
   - трансдієздатність (можливість делегувати частину своїх повноважень представнику або виступити представником іншого суб'єкта);
   - тестаментоздатність (можливість скласти заповіт).

 
< Попередня   Наступна >