Одним із напрямів аграрної реформи в Україні є зміна суті й характеру відносин власності на землю та майно, реформування трудових відносин у сільськогосподарських підприємствах недержавної форми власності, що потребує адекватного правового оформлення та врегулювання зазначених суспільних відносин з метою створення належних юридичних гарантій реформування недержавних сільськогосподарських підприємств і створення нових суб'єктів підприємництва у сільському господарстві та агропромисловому комплексі.
   Законодавче регулювання вказаних змін у сільському господарстві України є надзвичайно суперечливим. Лишається багато актуальних проблем, пов'язаних зі зміною характеру земельних, трудових та управлінських відносин, що має своїм наслідком порушення прав та ігнорування законних інтересів громадян, юридичних осіб, територіальних громад, держави в реформуванні аграрного сектора економіки.
   Незважаючи на розмаїття юридичної літератури, виданої за останнє десятиріччя, студенти правознавчих навчальних закладів усе ж таки недостатньо забезпечені підручниками й навчальними посібниками для вивчення дисципліни аграрне право. Видані в минулі роки підручники з аграрного права певною мірою застаріли, а навчальні посібники — відстали від вимог навчальних програм.
   Нині в Україні створено досить велику аграрну нормативно-правову базу, що дозволяє по-новому поглянути на зміст галузі аграрного права і науково осмислити її. За останню чверть XX ст. ця галузь пережила колгоспний період розвитку, й перетворилася в сільськогосподарське право, а згодом трансформувалася в аграрне право. Ці зміни в найменуванні галузі законодавства й права диктувалися пошуками нових форм і реальними змінами, що відбуваються в агропромисловому комплексі країни. Вони мали не формально юридичний, а сутнісно-змістовний характер. Але якщо назва галузі аграрного права стабілізувалася на довгий час, цього не можна сказати про його зміст.
   Сучасна аграрна реформа й соціальні процеси, що мають місце, ще впродовж тривалого часу впливатимуть на зміст аграрного законодавства й права. З огляду на це предмет, метод, система, принципи і джерела правового регулювання аграрних суспільних відносин мають домінуюче значення для становлення внутрішньо злагодженої і логічно послідовної галузі аграрного законодавства. Саме це мали на меті автори підручника, розглядаючи питання загальної частини сучасного аграрного права. Особлива частина підручника представлена викладом питань правового регулювання використання земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у сільському господарстві, правового становища різних форм господарювання в аграрному секторі економіки, правового регулювання окремих видів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, договірних відносин суб'єктів аграрного господарювання, а також питань охорони навколишнього природного середовища в сільському господарстві й правового забезпечення якості товарної сільськогосподарської продукції і сировини.
   Розвиток аграрного права як комплексної галузі права і навчальної дисципліни в правознавчих вузах є актуальним не лише для підготовки висококваліфікованих фахівців з юридичною освітою. Найбільше потребує цього практика здійснення аграрної й земельної реформ, що відчуває гостру нестачу у фахівцях, які володіють глибокими знаннями аграрного законодавства. Парадокс ситуації полягає в тому, що нинішня аграрна реформа в країні розпочата не тільки без розвиненої системи аграрного законодавства, але й без достатньо апробованої і вивіреної теорії аграрного права. Тому не дивують скромні успіхи реформування аграрних відносин за минуле десятиріччя.
   Підручник написано на основі матеріалів, апробованих впродовж багаторічного досвіду читання лекційного курсу "Аграрне право України" студентам-юристам в Інституті держави і права імені В. М. Корецького, Львівському національному університеті імені Івана Франка, Одеському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ, Одеській національній юридичній академії. У ньому максимально доступно, логічно й послідовно викладені основні питання сучасного аграрного права, окреслені в навчальній програмі курсу. Колектив авторів свідомо відійшов від зайвого теоретизування окремих проблем, віддаючи перевагу характеристиці змісту вимог чинного аграрного законодавства.
   Пропоноване видання не можна розглядати як вичерпне джерело знань із навчального курсу, оскільки в ньому викладено лише основні елементи концепції курсу "Аграрне право України". Це, по суті, перший підручник, створений після ухвалення нових Цивільного, Господарського і Земельного кодексів. Зважаючи на те, що багато питань ані в теорії, ані в практиці правозастосування ще й досі не знайшли свого однозначного вирішення і визначення, автори припускають можливість виникнення цілком обґрунтованих заперечень щодо окремих проблемних аспектів, незгоди з їх поглядами, тим самим запрошуючи вчених і практиків до конструктивної дискусії з метою спільного пошуку шляхів вирішення всіх суперечливих питань.
   Підручник розрахований, передусім, на студентів вищих юридичних навчальних закладів, котрі вивчають аграрне право як нормативну дисципліну. Його можуть успішно використовувати викладачі правознавчих закладів для підготовки відповідних лекційних курсів. Він може бути корисним для студентів економічних, аграрних, землевпорядних і природоохоронних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також для широкого загалу читачів, які цікавляться проблемами аграрного права України.
   Авторський колектив висловлює щиру подяку рецензентам підручника: доктору юридичних наук, професору, академіку АПрН.
   України, завідуючому кафедрою аграрного, земельного та екологічного права Національного аграрного університету Василю Зиновійовичу Янчуку, доктору юридичних наук, професору, члену-коре-спонденту АПрН України, директору Інституту підвищення кваліфікації Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Михайлу Васильовичу Шульзі, доктору юридичних наук, професору кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Анатолію Миколайовичу Статівці за висловлені ними побажання, які суттєво вплинули на структуру розташування матеріалу і зміст окремих його розділів. Однак автори будуть вдячні й читачам, за будь-які пропозиції і зауваження щодо вдосконалення структури й змісту підручника, які враховуватимуться в подальших виданнях.

Заслужений діяч науки і техніки України, академік АПрН України, доктор юридичних наук, професор, перший проректор Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ

О. О. Погрібний