§ 10. Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця

   У розвитку та реалізації міжнародного права в напрямі гуманізації права збройних конфліктів значну роль відіграє рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
   У 1863 р. у Женеві був створений постійний Міжнародний комітет допомоги пораненим (сьогодні Міжнародний комітет Червоного Хреста — МКЧХ), до якого, крім засновника — Анрі Дюнана, — увійшли ще четверо женевців. МКЧХ є неурядовою організацією. Він став засновником руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Практично в кожній державі діє національне товариство цього руху. На міжнародному рівні вони об’єднані в Лігу товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Вищим органом руху є Міжнародна конференція Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
   Міжнародний комітет Червоного Хреста в рамках руху має власний статус і офіційно визнаний Женевськими конвенціями. Він складається з швейцарських громадян. МКЧХ здійснює визнання нових національних товариств, виконує функції, покладені на нього Женевськими конвенціями, включаючи сприяння дотриманню й нагляд за дотриманням міжнародного гуманітарного права, надання допомоги жертвам збройних конфліктів, сприяє поширенню знань про міжнародне гуманітарне право та вносить пропозиції щодо його розвитку. Під час збройних конфліктів, міжнародних і внутрішніх, він надає захист і допомогу жертвам як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення. Мандат МКЧХ на дії під час збройних конфліктів ґрунтований на чотирьох Женевських конвенціях 1949 р., Додаткових протоколах до них 1977 р., а також на його власному Статуті (праві на ініціативу в не-міжнародних конфліктах).