Особи, що сприяють сплаті податків, зборів і мит

   Під особами, що сприяють сплаті податків, зборів і мит, розуміються зобов’язані особи, від дій яких залежить належне виконання обов’язків платників податків, контроль за повнотою і своєчасністю сплати податків, зборів і мит до бюджетів і надання інформації про платника податків, необхідної для нарахування податків і зборів.
   Суб’єкти, що сприяють сплаті податків, зборів і мит, є зобов’язаними, тобто їхні обов’язки чітко встановлені законодавством. До суб’єктів, що сприяють сплаті податків, зборів і мит, належать:
   1) банки і фінансово-кредитні установи;
   2) податкові агенти;
   3) збирачі податків, зборів і мит.
   Банки і фінансово-кредитні установи як суб’єкти, що сприяють сплаті податків, зборів і мит, виконують доручення платників податків про перерахування податків і зборів у бюджет у встановлений законодавством термін. Цей обов’язок банків і фінансово-кредитних установ має законодавче закріплення. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України від 18 лютого 1997 року “Про систему оподаткування”, банки й інші фінансово-кредитні установи виконують доручення платників податків і зборів (обов’язкових платежів) про перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів) у Державний бюджет України і місцеві бюджети у встановлений законами України термін. Як особи, що сприяють сплаті податків зборів і мит, банки й інші фінансово-кредитні установи відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про систему оподаткування” зобов’язані подавати державним податковим органам на їхній запит відомості про наявність і рух коштів на поточних і депозитних рахунках платників податків — клієнтів цих установ.Банки і фінансово-кредитні установи виступають зобов’язаними суб’єктами, оскільки їхні обов’язки підкріплюються примусовою силою держави. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України “Про систему оподаткування” керівники й інші посадові особи банків та інших фінансово-кредитних установ за невиконання вимог, а також за ненадання органам податкової служби у встановлений законом термін повідомлень про закриття рахунків платників податків чи початку здійснення видаткових операцій по рахунку платника податків до одержання документально підтвердженого повідомлення податкового органу про взяття рахунка на облік в органах податкової служби притягуються до відповідальності.
   Статус податкових агентів характеризується деякою подвійністю. З одного боку, стосовно платників податків вони представляють фіскальні органи, оскільки реалізують функції з нарахування, обліку й утримання податку. З іншого боку, у відносинах з податковими органами їм призначено роль зобов’язаних суб’єктів, що породжує деякі ідентичні обов’язки податкових агентів і платників податків перед податковими органами. Пояснюється це також тим, що як суб’єкт податкових правовідносин податковий агент, з однієї боку, виступає як особа, що сприяє сплаті податку, а з іншого — як платник податків, тобто один суб’єкт одночасно є і податковим агентом, і платником податків, і, можливо, навіть більше платником податків, бо під час податкової перевірки контролюючий орган цікавиться таким суб’єктом насамперед як платником податків, а в ході перевірки паралельно перевіряються і функції такого суб’єкта як податкового агента. Рішення ж за результатами перевірки приймається щодо платника податків, що одночасно може виступати і податковим агентом.
   Слід зазначити, що обов’язки податкового агента виникають тільки за наявності реальної можливості утримувати і перераховувати податок платника, тобто за наявності відповідного джерела, яке є в його розпорядженні у вигляді коштів платника податків. Якщо у платника податків немає коштів, у податкового агента не виникає обов’язку з утримання і перерахування податку до бюджету. Однак така ситуація спричиняє обов’язок податкового агента повідомити податковий орган про неутримання податку в закріплений законодавством термін.
   Збирачі податків, зборів і мит (далі — збирачі податків) — це особи, що здійснюють приймання таких коштів від платників податків (платників зборів і мит), контролюють їхню сплату і перераховують до бюджету на основі податково-правових або інших норм. Такими діями збирачі податків сприяють податковим органам, бо виступають суб’єктами, що здійснюють “первинний” контроль за повнотою і своєчасністю сплати обов’язкових платежів.
   На відміну від податкових агентів, збирачі податків, насамперед, не виплачують доходи платникам податків і не мають повноважень з утримання податків, і, далі, збирачі податків здійснюють приймання коштів у платників податків з волевиявлення останніх, як правило, платник податків вносить той чи інший обов’язковий платіж за здійснення в його інтересах юридично значущих дій. У податковому законодавстві України не закріплені окремо обов’язки і права збирачів податків, однак їхні функції закріплено безпосередньо тими нормативними актами, що регулюють винятково діяльність таких суб’єктів. Є два основні обов’язки збирачів податків:
   1) приймання обов’язкових платежів, у встановлених законодавством випадках, і здійснення контролю за повнотою і своєчасністю їхньої сплати;
   2) надання інформації в термін, визначений законодавством, у відповідні державні органи (податкові органи, органи Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, державні статистичні органи тощо).