14.4. Попередження жіночої злочинності й проституції

   Без сумніву профілактика правопорушень з боку жінок буде ефективною лише тоді, коли жіноча доля, жіночі проблеми стануть головними в державі й суспільстві. Нагально потрібно розробити і втілити в життя дійові програми допомоги сім’ї, материнству й дитинству. Держава це розуміє, але скрутний економічний стан, соціальна напруженість не дають фактичної змоги реалізувати такі програми, хоча певні кроки щодо цього робляться. В основу таких програм повинні закладатися загальносоціальні заходи.
   Кабінет Міністрів України постановою № 479 від 6 травня 2001 р. затвердив Національний план дій щодо поліпшення становища жінок і сприяння провадженню тендерної рівності в суспільстві на 2001-2005 роки.
   Ця постанова зазначає, що в галузях економіки зайнято понад 6,5 млн. жінок. Водночас серед безробітних частка жінок становить 60 %, серед звільнених — 62,6 %, а при прийнятті на роботу — 45 %. Рівень середньої заробітної плати жінок становить 73 % середньої заробітної плати чоловіків. Значних масштабів набрали проблеми насильства в сім'ї, торгівля й вивезення жінок за кордон з метою сексуальної експлуатації.
   У згаданому Плані передбачений комплекс пріоритетних і першочергових заходів на 2001-2005 роки. Щодо поліпшення становища жінок, зокрема, передбачається реалізувати на всеукраїнському та регіональному рівнях такі програми: “Велика родина", “Моя власна справа", “Сільська жінка", “Жінки малих міст”.
   Реалізація запланованих заходів сприятиме розв’язанню комплексу соціально-економічних проблем щодо становища жінок.
   Як засвідчують соціологічні дослідження, більшість працюючих жінок, не заперечуючи проти емансипації як такої, погодилися б залишити роботу і присвятити себе сім’ї, якби мали для цього матеріальну можливість. Жінкам, які мають дітей, але бажають працювати, має бути надана можливість працювати скорочений робочий день без зниження заробітної платні. Матерям-одиначкам і багатодітним сім’ям необхідно подавати матеріальну допомогу у значно більших розмірах.
   Потребує розробки концепція виховання дітей і особливо дівчат. В її основу повинна бути покладена моральність і порядність. Без оголошення рішучої боротьби з аморалізмом, пропагандою вседозволяючої сексуальності й насильства, які значною мірою панують нині в духовній сфері суспільства, не може бути й мови про нормальне виховання підростаючого покоління. У зазначеній концепції потрібний чіткий і розумний розподіл форм, методів і кінцевої мети виховання хлопчиків і дівчат. Властиві їм від природи особливості фізичної і психічної структури мають не нівелюватись, а повністю використовуватися для досягнення мети виховання. Можливо, доцільно повернутися до ідеї роздільного навчання у школі дітей різної статі.
   Розвіювання образу повії як привабливого для жінки — важливе завдання засобів масової інформації, усіх, хто займається вихованням. Нині ж спостерігається відсторонений погляд на цю проблему, а подекуди відбувається приховане милування “найстародавнішою професією”. На поширення проституції націлені пропозиції, які закликають до її легалізації, завдяки якій держава буцімто отримуватиме надзвичайні доходи у вигляді податків. Суспільство повинно боротися з такими проявами. Треба позитивно оцінити встановлення в новому Кримінальному Кодексі України кримінальної відповідальності за систематичне зайняття проституцією.
   Зауважимо, що Кабінет Міністрів України своєю постановою від 25 вересня 1999 р. № 1768 затвердив Програму запобігання торгівлі жінками і дітьми.
   Необхідно рішуче змінити ставлення до боротьби із секс-бізнесом, який наживається на проституції. Нове кримінальне законодавство за прикладом багатьох країн світу створило систему норм, які передбачають відповідальність усіх, хто прямо чи опосередковано паразитує на проституції (ст. 301-303 КК України). Потрібно створити повноцінну службу у структурі карного розшуку міліції і перші кроки в цьому напрямі вже зроблені.
   Гуманними є положення нового Кримінального Кодексу України про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі й особливо тяжкі злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку (ч. 1 ст. 79 КК України).
   Засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі й особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку (ч. 1 ст. 83 КК України).
   Безсумнівно, потребують теоретичної й практичної розробки методи групової та індивідуальної профілактичної роботи з жінками різного віку як тих, від кого можна очікувати вчинення злочину, так і тих, кого вже було засуджено і звільнено від відбування покарання.
   Важливого значення набуває виховна робота із засудженими жінками до позбавлення і обмеження волі з метою зниження рецидиву. Потрібно впровадити комплексну систему психолого-педагогічного впливу на засуджених із застосуванням аутогенних тренувань, індивідуальних програм самовиховання, занять у споріднених групах, семінарів, бесід, вікторин, лекцій з правових та інших питань. Завдання цих заходів мають полягати в самопізнанні засуджених, їх умінні володіти власними емоціями, прагненні до вдосконалення, формуванні почуття впевненості у собі, створенні позитивних установок. Усе це сприятиме ресоціалізаціїї особи засудженої жінки, потягу до переосмислення власної особистості й шляху свого подальшого життя. А в основу всієї роботи мають бути покладені повага, чуйність і доброта.

   Контрольні питання
   1. Структура жіночої злочинності.
   2. Особливості й тенденції жіночої злочинності.
   3. Причини і умови жіночої злочинності.
   4. Синдроми (комплекси) “Медеї”, “Леді Макбет”, “Мюнхаузена”.
   5. Кримінологічні проблеми проституції.
   6. Класифікація повій.
   7. Попередження жіночої злочинності і проституції.