14.3. Кримінологічні проблеми проституції

   Поняття “проституція” (від лат. prostitutio — осквернення, збезчещення) означає продаж свого тіла для задоволення сексуальних бажань. Вважається ще найстародавнішою професією, бо не потребує великих здібностей і вміння. З давніх часів проституцію поділяють на жіночу й чоловічу. Розглянемо проблему жіночої проституції, що значно поширеніша й небезпечніша для суспільства.
   Згідно із законодавством під проституцією розуміється систематичне надання сексуальних послуг з метою отримання доходу (ст. 303 КК України).
   У сучасному суспільстві проституція вважається аморальною поведінкою. Що ж до її визнання правопорушенням існують різні погляди: від визнання її злочином (частина мусульманських країн) до дозволу при дотриманні певних правил зайняття проституцією (так звана регламентація). В Україні систематичне зайняття проституцією вважається злочином (ст. 303 КК України).
   Слід визнати, що проституція є одним з найтісніше пов’язаних із злочинністю фонових явищ. Вони значною мірою зумовлюють одне одного. По-перше, проституцію як засіб наживи широко використовує злочинність, яка на її основі створює систему сексбізнесу зі звідниками, утримувачами будинків розпусти, сутенерами й охоронцями. По-друге, проституток (повій) широко використовують як співучасниць крадії, грабіжники, вимагачі, шахраї. По-третє, повії й самі вчиняють багато злочинів, передусім крадіжок у клієнтів. По-четверте, для того щоб мати можливість платити повіям і їх господарям, скоюється багато корисливих злочинів. По-п’яте, повії є найактивнішими поширювачами венеричних хвороб і СНІДу. По-шосте, проститутки часто самі стають потерпілими від корисливих і насильницьких злочинів або гинуть під впливом алкоголю чи наркотиків.
   Проте основним негативним чинником поширення проституції є значне зниження моралі суспільства. А це означає, що суспільство погоджується з аморалізмом і це безпосередньо негативно впливає на підлітків і молодь. На жаль, нині спостерігається тенденція до збільшення кількості повій і підвищення попиту на них, а наступальної боротьби з цим явищем достатньою мірою не ведеться.
   Класифікують повій за категоріями (наприклад, за місцем “роботи”, вартістю послуг):
   - валютні (путани), які “працюють" у готелях, ресторанах, барах, театрах і мають стосунки з іноземцями за валюту (проте не гребують і “своїми”). Частина з них має вищу освіту, володіє іноземною мовою, має приємний зовнішній вигляд, як правило, усі “охоплені” сутенерами й рекетирами;
   - які “працюють" за кордоном; частина їх виїздить сама, а частину вивозять “організовано" постачальники “живого товару", іноді їх вивозять обманним шляхом. Для виявлення бажаючих злочинці використовують оголошення у пресі, рекламні щити тощо. “Організовані” повії за кордоном діють під контролем “своїх” і місцевих сутенерів, “неорганізовані” — на власний ризик;
   - “за викликом”, тобто які “працюють" під керівництвом “секс-бригади”, яка поставляє їх у певне місце на замовлення і “прикриває”, тобто збирає платню, захищає від мордувань тощо. Перелічені категорії можна умовно зарахувати до вищих верств світу повій. Нижчими є повії вокзальні (місцеві й заїжджі), які “промишляють" на автострадах, у кемпінгах (так звані плечові). На найнижчому щаблі перебувають вуличні повії, здебільшого алкоголічки, наркоманки, тобто покидьки суспільства. У сучасних умовах на шлях проституції жінки стають з різних причин. Іноді до цього жінок штовхає скрутне матеріальне становище (матері-одиначки з малим заробітком, через тяжку хворобу когось із членів незаможної родини тощо). Відомі випадки примусу з боку злочинців. Але навіть за умов сьогодення не ці чинники зумовлюють проституцію як соціальне явище.
   Рівень проституції, яка, як і злочинність, є постійним супутником цивілізації, багато в чому залежить від морального стану суспільства. Це спотворені погляди на поняття честі, гідності, на ставлення суспільства до себе і своєї “професії”, коли для жінки стає привабливішим заробляння грошей у такий спосіб. Значну частину повій їх спосіб життя засмоктує й робить психічно залежними так само, як алкоголь або наркотики.
   Звичайно, проституцію стимулюють також розшарування суспільства, поява чоловіків, які здатні витратити на повій великі гроші; недостатня боротьба з цим явищем правоохоронних органів; можливість для повії дивитись на жінок, які чесно працюють, як на людей жалюгідних, не здатних “проявити” себе у вирі життя.