12.4. Наркобізнес і заходи його запобігання

   Наркобізнес можна визначити як кримінально карану корисливу діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків, яку здійснює особа (або група осіб) у вигляді промислу.
   Часто наркобізнесом займаються організовані злочинні формування, які, отримуючи від цього великі незаконні прибутки, “відмивають" гроші, вкладаючи їх у легальний бізнес. У таких випадках наркобізнес набирає рис організованої злочинності, якій властиві ієрархічна структура, сувора дисципліна, розподіл ролей, утримання корумпованих чиновників тощо.
   Але не будь-які злочинні дії навіть групи осіб можна зарахувати до наркобізнесу. Від нього треба відокремлювати таку злочинну діяльність, як внутрішньогруповий і міжгруповий збут наркотичних засобів.
   Внутрішньогруповим вважається такий збут наркотиків, коли група наркоманів, що об’єднані спільним вживанням наркотиків (так звана сім’я), посилає за наркотичними засобами своїх заготівників (“гінців”), які їх скуповують або добувають в інший спосіб для вживання цією групою. Міжгруповий збут простежується у випадках передавання наркотиків іншим спорідненим “сім’ям” за винагороду, що покликана компенсувати витрати тих, хто передав наркотики, щоб поповнити їх запаси [34].
   Жодний з двох розглянутих випадків (на які припадає найбільша частка обігу наркотиків) не має ознак наркобізнесу, оскільки бізнес ґрунтується на наживі, що надходить постійно і характеризується як злочинна професійна діяльність, промисел, постійне джерело прибутків.
   Наркобізнес створюється з кількох взаємопов’язаних етапів (стадій):
   - виробництво, закупівля або викрадення наркотичних засобів;
   - доставляння їх до місця реалізації;
   - збут (продаж) цих засобів споживачам.
   Залежно від певних особливостей наркобізнес класифікується на три підвиди.
   Перший підвид характеризується таким розвитком (необов'язково він проходить всі перелічені етапи): незаконне культивування наркотиковмісних рослин; виготовлення з них наркотичної сировини; транспортування цієї сировини; її збереження; виготовлення придатних до вживання наркотиків (екстрагування, рафінування тощо); створення клієнтури, утримування наркопритонів; оптова і роздрібна торгівля наркотичними засобами.
   Другий підвид характеризується викраденням наркотичної сировини або готових лікарських препаратів наркотичної дії з хімфармпідприємств, аптек, лікувальних закладів та їх збутом скупникам-оптовикам, які, у свою чергу, продають їх своїм клієнтам-споживачам.
   Третій підвид характеризується викраденням хімічних реагентів, з яких виготовляються синтетичні наркотики в хімічних лабораторіях, що обладнуються безпосередньо на виробництві, у дослідній лабораторії, вищому навчальному закладі або за місцем проживання злочинців.
   Щоправда, останнім часом спостерігається також суто спекулятивна діяльність, коли наркотичні засоби постачають з країн СНД або навіть далекого зарубіжжя і продають в Україні. З'явились у продажу і такі “важкі" наркотики, як героїн і кокаїн, бо окремі покупці платять за них навіть вищу ціну, ніж у країнах Заходу.
   Розглянемо, як же на практиці здійснюються окремі стадії злочинної діяльності. Основними джерелами наркосировини є насадження маку і коноплі на всій території України, особливо в південних і західних областях.
   Незважаючи на заборону, частина сільського населення України сіє мак і після його збирання й отримання макової соломки самостійно або за попередньою домовленістю з посередниками продає сировину.
   Злочинці-заготовлювачі подекуди самостійно збирають сировину на державних ділянках маку чи коноплі або у приватних господарствах. Спостерігаються також факти безпосереднього культивування цих культур ділками наркобізнесу, які охороняють ділянки, а потім збирають урожай, якщо до цього моменту їх не викриє міліція. Після цього сировину транспортують у місто залізницею або автомобільним транспортом. У місті сировину скуповують або оптовики, або продають її дрібними партіями. Наркопритони, як правило, утримують ватажки наркоманної “сім’ї”, за їх відсутності — їх жінки або інші родичі, а також неповнолітні, які лишилися без догляду.
   Частина наркоманів активно втягує в незаконне вживання наркотиків родичів і знайомих, отримуючи за це заохочення від тих, хто збуває наркотики. Таке втягнення спочатку робиться безкоштовно, прищеплюючи особі “романтику" наркотичного вживання.
   Високі кримінальні прибутки іноді штовхають на злочинний шлях осіб, які за характером роботи причетні до наркотиків.
   Насамперед це ті, хто вирощує і збирає урожай наркотико-вмісних рослин (мак, конопля), працює на конопляних заводах, у медичних хіміко-фармакологічних підприємствах, складах і базах медичних препаратів. Вони розкрадають зібрані наркотиковмісні рослини, виготовлені з них препарати або, вступаючи у злочинну змову із “заготівельниками”, дозволяють їм потай збирати частину врожаю.
   Серед медичних працівників викрадачами наркотичних засобів найчастіше є медичний персонал онкологічних лікарень, травматологічних пунктів, станцій “швидкої допомоги”, працівники аптек, аптечних складів, лікарі-анастезіологи, дантисти.
   Як засвідчують дослідження, наркобізнес може пройти у своєму розвитку чотири стадії:
   - формування злочинної групи;
   - створення злочинної групи, що “готова до дії";
   - злочинна група, яка почала виконувати окремі операції зі збуту наркотичних засобів;
   - злочинна група з повним “циклом” злочинної діяльності.
   Профілактичні заходи органів внутрішніх справ на першій стадії діяльності полягають у впливі на членів групи з метою викликати страх перед втратою здоров’я і життя, неминучістю покарання, дискредитувати лідера тощо. При цьому нарівні з впливом працівників міліції застосовують вплив родичів, друзів, вихователів та ін.
   На другій стадії організовують такі заходи: підрив авторитету кримінально активних членів злочинної групи, створення у групі обстановки недовіри між її членами, породження сумнівів щодо успішної реалізації “справи”, вилучення знарядь і засобів вчинення злочинів, транспортних засобів, легендування відсторонення членів злочинної групи від посад, посилення охорони об’єктів, оприбутковування надлишків наркотичної сировини тощо [15].
   Щодо профілактичної діяльності на третій і четвертій стадіях, то насамперед здійснюють заходи, пов’язані з викриттям і припиненням злочинної діяльності. Це регламентована законом так звана контрольована поставка, коли правоохоронні органи, маючи відомості про надходження наркотичних засобів з-за кордону або з іншого регіону країни з метою транзиту або збуту, контролюють їх транспортування і отримання співучасниками, затримуючи злочинців у найслушніший для документування злочинної діяльності час.
   Для припинення злочинної діяльності застосовують також “оперативну закупку", коли спеціально надіслані працівники міліції, видаючи себе за злочинців або споживачів наркотиків, закуповують їх у оптових збутовиків і тим самим викривають їх злочинну діяльність.
   Ще одним заходом припинення злочинної діяльності є огляд працівниками міліції транспортних засобів, вантажів і особистих речей громадян за наявності достатніх підстав вважати, що зазначені особи транспортують наркотичні засоби (найчастіше це здійснюють під час збирання врожаю маку і коноплі).
   До важливих профілактичних заходів належать обстеження промислових об’єктів переробки наркотичної сировини, контроль за збиранням післяжниварських залишків наркотичних рослин, за об'єктами їх збереження і реалізації, видачею рецептів громадянам на право придбання ними наркотичних або психотропних лікарських препаратів.
   Результативними в боротьбі з наркобізнесом є цільові оперативно-профілактичні операції, які щорічно проводяться в Україні в кілька етапів і мають кодові назви “Мак” і “Допінг”. їх здійснюють на основі типових планів з метою виявлення і перекриття джерел та каналів надходження наркотиків у нелегальний обіг, запобігання фактам злочинної діяльності наркоділків, виявлення й усунення обставин, що сприяють незаконному попиту й збуту наркотичних засобів.
   Під час операції “Мак” працівники міліції за допомогою місцевої влади і громадськості організовують сільські сходи, подвірні обходи з метою роз'яснення населенню відповідальності за незаконне висівання маку і коноплі, виявляють місця незаконного висівання і самосіву цих культур й знищують їх, здійснюють нагляд за поведінкою осіб, яких узято на облік як учасників наркобізнесу, затримують перевізників наркотичних засобів тощо.
   Операцію “Допінг" проводять з метою виявлення, блокування та знищення осередків наркотизації, вилучення наркотичних засобів, запобігання розкраданню цих засобів з виробничих, дослідних, аптекарських і лікарських об'єктів, встановлення фактів і місць виготовлення наркотичних засобів, визначення причин і умов вчинення цих злочинів.
   На російсько-білоруському кордоні проводять спільну із силовими структурами цих країн оперативно-профілактичну операцію “Канал”, до якої залучають працівників міліції, підрозділи внутрішніх військ і прикордонників, митну службу, службу безпеки, спеціалістів-кінологів. Мета операції — перекрити канали надходження наркотиків, у тому числі “важких”, виявити і затримати наркокур’єрів.
   За підсумками цих операцій у відповідні інстанції вносяться обґрунтовані подання, де перелічуються чинники, що зумовлюють наявність проявів наркобізнесу, і пропонуються заходи їх запобігання.
   Результативними є також локальні профілактичні заходи: відвідування і перевірка навчальних закладів з метою виявлення в них збувачів і покупців наркотиків, перевірка кафе, барів, казино, нічних клубів, дискотек, де збуваються і вживаються наркотичні засоби з подальшим висуванням питання про їх закриття.
   Для правоохоронних органів пріоритетними напрямами боротьби з наркобізнесом залишаються викриття організованих злочинних угруповань наркобізнесу, збувальників-оптовиків, каналів надходження “важких” наркотиків і осіб, що їх транспортують та реалізують, підпільних лабораторій, де виготовляють наркотики, та ін.

   Контрольні питання
   1. Поняття наркоманії і токсикоманії як медичного й соціального явища.
   2. Наркотичні засоби та психотропні речовини і поділ їх на категорії.
   3. Зв’язок наркоманії зі злочинністю.
   4. Тенденції наркоманії.
   5. Причини й умови поширення наркоманії в сучасних умовах.
   6. Напрями боротьби з наркоманією.
   7. Організаційні, економічні, медичні, культурно-виховні та правові заходи профілактики наркоманії.
   8. Взаємодія різних відомств і міжнародне співробітництво у профілактиці наркоманії.
   9. Поняття наркобізнесу і етапи його злочинної діяльності.
   10. Діяльність правоохоронних органів щодо запобігання наркобізнесу.