Підручники онлайн
Головна arrow Кримінологія arrow Кримінологія: Курс лекцій (Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С.) arrow 11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності

11.5. Правоохоронні органи як суб’єкти попереджувальної діяльності

   Найсуттєвіший внесок у попередження злочинності роблять правоохоронні органи. Для окремих з них (наприклад, для органів внутрішніх справ) попередження злочинності є одним з основних обов’язків. Профілактичні функції правоохоронних органів реалізуються переважно на спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.
   Найяскравіше виражену профілактичну спрямованість має діяльність прокуратури, суду, органів внутрішніх справ та служби безпеки. Це пояснюється тим, що для цих органів обов’язок здійснювати таку діяльність закріплений законодавством, а також наявністю певного досвіду в цьому напрямі діяльності.
   Прокуратура виконує профілактичні функції у процесі розв’язання своїх основних завдань. Згідно з п. 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати функції загального нагляду за дотриманням законів і досудового слідства до введення в дію законів стосовно органів державного контролю та досудового слідства. Здійснюючи загальний нагляд за виконанням законів органами влади й управління, юридичними особами, громадськими організаціями, посадовими особами й окремими громадянами, прокуратура зобов’язана реагувати на випадки порушення законності та вживати заходів поновлення порушених прав та інтересів держави, фізичних і юридичних осіб, порушувати стосовно порушників законності дисциплінарне, адміністративне чи кримінальне провадження, опротестовувати незаконні рішення, виносити попередження про неприпустимість порушення закону.
   Профілактична функція реалізується і в діяльності слідчих підрозділів прокуратури. У процесі розслідування кримінальних справ слідчі прокуратури зобов’язані виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню злочинів, і вносити відповідним посадовим особам подання для їх усунення.
   При здійсненні нагляду за виконанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та попереднє слідство, прокурор запобігає випадкам порушення законності з боку відповідних посадових осіб і контролює виконання цими посадовими особами вимог закону щодо встановлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, і їх усунення.
   Попередження рецидивної злочинності органами прокуратури досягається у процесі здійснення нагляду за дотриманням законів у місцях позбавлення волі, в органах і установах, що виконують інші види кримінального покарання та заходи кримінально-правового впливу, а також здійснюють контроль і соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання.
   Крім того, на органи прокуратури покладено обов’язок з координації діяльності місцевих правоохоронних органів з боротьби та попередження злочинності.
   Особливе місце в системі правоохоронних органів посідає суд. Хоча основним обов’язком суду є здійснення правосуддя і в певному розумінні суд не є суб’єктом боротьби зі злочинністю, це не принижує його внеску у процес профілактики злочинів. Процес розгляду в суді кримінальних справ справляє виховний і загально-попереджувальний вплив на громадян. Виносячи обґрунтований і справедливий вирок у кримінальній чи цивільній справі, суд забезпечує загальну й спеціальну превенцію, у тому числі й попередження рецидиву. Певний профілактичний ефект має проведення виїзних судових засідань.
   Спеціальна кримінологічна функція суду реалізується шляхом винесення поряд з вироком окремих ухвал з вимогами усунути криміногенні обставини, що сприяли або полегшували вчинення злочину, з метою запобігання вчиненню таких злочинів та інших правопорушень у майбутньому.
   Широкі повноваження щодо здійснення профілактичної діяльності має Служба безпеки України. До основних завдань СБУ, що закріплені у ст. 2 Закону України “Про Службу безпеки України”, крім захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб входять також попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів проти миру й безпеки, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Одним з обов’язків, що покладаються на СБУ відповідно до її основних завдань, є здійснення профілактики правопорушень у сфері державної безпеки.
   Основний тягар здійснюваної в Україні спеціально-кримінологічної попереджувальної діяльності покладається на органи внутрішніх справ України. Згідно з Положенням “Про Міністерство внутрішніх справ України”, затвердженим Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138, до основних завдань МВС України поряд з іншими належать такі:
   - організація й координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки;
   - участь у розробці та реалізації державної політики щодо боротьби зі злочинністю;
   - забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшук осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень. Особливе місце у здійсненні профілактичної діяльності органами внутрішніх справ посідає міліція. Згідно із ст. 2 Закону України “Про міліцію” одним із завдань міліції є попередження і припинення правопорушень. Крім того, про спеціально-попереджувальну функцію міліції зазначається в п. 2, 6, 7, 13, 14 ст. 10 Закону України “Про міліцію”, де наведено також перелік основних обов’язків міліції.
   Аналіз чинного законодавства, підзаконних актів МВС України та інших документів дає підстави виокремити такі основні напрями попереджувальної діяльності міліції:
   - попередження економічних злочинів;
   - профілактика особливо небезпечних і тяжких злочинів;
   - припинення злочинної діяльності організованих злочинних груп, а також професійних злочинців;
   - попередження злочинності неповнолітніх;
   - попередження рецидивної злочинності;
   - попередження і припинення порушень громадського порядку та громадської безпеки, масових заворушень;
   - боротьба з майновими злочинами.
   Профілактичну функцію виконують усі підрозділи міліції, які входять в її структуру: кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, транспортна міліція, державна автоінспекція, міліція охорони, спеціальна міліція. Найвагоміший внесок у профілактичну діяльність міліції роблять підрозділи карного розшуку, державної служби боротьби з економічними злочинами, дільничні інспектори міліції, слідчі, штатні підрозділи дізнання, патрульно-постова служба, підрозділи державної служби охорони і державної автомобільної інспекції.

   Контрольні питання
   1. Що означає термін “попередження злочинності”?
   2. Яким принципам повинна відповідати діяльність з попередження злочинності?
   3. Об’єкти попереджувальної діяльності.
   4. На яких рівнях здійснюється попередження злочинності залежно від ієрархії причин і умов злочинності?
   5. На які види поділяється індивідуальна профілактика злочинів залежно від стадії генезису особи злочинця?
   6. У яких формах здійснюється спеціально-кримінологічна профілактика?
   7. В яких формах реалізується індивідуальна профілактика?
   8. На які види поділяються заходи профілактики за змістом?
   9. Які нормативні акти становлять правову основу профілактики злочинів?
   10. На які групи і на основі яких критеріїв класифікують суб’єктів профілактичної діяльності?
   11. Сутність профілактичної діяльності органів прокуратури.
   12. Як здійснюється профілактична діяльність суду?
   13. Основні напрями попереджувальної діяльності міліції.

 
< Попередня   Наступна >