4.1. Поняття правової статистики

   Ефективність кримінологічного дослідження залежить не лише від повноти і чіткості програми, правильно поставлених завдань і вдало сформульованої гіпотези, а й багато в чому від вибраних методів дослідження, що забезпечують отримання якісної, повної та надійної інформації, відсутність якої неминуче призводить до суб’єктивізму. Дослідження, у тому числі й кримінологічні, неможливо здійснювати без використання статистичних даних, а також методів статистики, за допомогою яких аналізують отриману інформацію. Одним з найважливіших методів збирання й аналізу кримінологічної інформації є статистичний.
   Кримінальна статистика почала розвиватись у 30-ті роки XIX ст. у Франції та Бельгії, де було започатковано збирання статистичних даних про злочинність. Першими статистами називають В. Петті (1623-1687) і А. Кетле (1794-1874).Російська кримінальна статистика бере початок з  XIX ст., коли в міністерстві внутрішніх справ і міністерстві юстиції почали нагромаджувати дані кримінальної статистики. Судова реформа 1864 року сприяла розвитку російської кримінальної статистики, яка з технічного погляду посідала одне з перших місць у світі. У Росії щорічно видавалися “Своды статистических сведений по делам уголовным”. А в 1888 р. вперше було опубліковано статистичні дані з кримінальної злочинності у країні.
   Безпосередньо правовою статистикою займаються органи внутрішніх справ, прокуратури, суду і юстиції.
   Статистика, як і інші суспільні науки, вивчає різні суспільні явища, проте на відміну від інших наук досліджує лише кількісний аспект суспільних явищ, застосовуючи для цього розроблені нею особливі наукові прийоми. Отже, предметом статистики є кількісний аспект суспільних явищ і процесів.
   Статистика — це наука, яка вивчає кількісні закономірності масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Таким чином, статистика надає суспільним наукам необхідний матеріал для подальших теоретичних узагальнень, забезпечення постійного зв’язку з практикою. Вона уможливлює зв’язок теорії з практикою, оскільки будь-яке наукове положення ґрунтується на фактах, що дістали у статистиці узагальнене вираження.
   Однією з галузей статистики є правова статистика, яка досліджує кількісні аспекти різних правових порушень — кримінальних, адміністративних, цивільних, їх структуру і динаміку, причини й умови, що сприяють їх вчиненню, сукупність заходів боротьби з цими порушеннями.
   На відміну від інших галузей статистики (економічної, демографічної, медичної) правова статистика враховує результати діяльності всіх державних органів, що здійснюють кримінально-правову, адміністративну та цивільно-правову охорону суспільного й державного устрою, власності, особи, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій. Предметом правової статистики є кількісні закономірності злочинності й заходів боротьби з нею, цивільних та адміністративних правопорушень і заходів їх запобігання.
   За характером правових порушень, які враховує правова статистика, і правових установ, які здійснюють облік цих порушень, розрізняють три галузі правової статистики:
   - кримінально-правову, безпосереднім об’єктом якої є кількісний аспект злочинності й заходів її запобігання;
   - цивільно-правову, об’єктом якої є порушення, що розглядаються в цивільних та арбітражних судах, нотаріаті;
   - адміністративно-правову, об’єктом якої є кількісний аспект адміністративних порушень і заходів боротьби з ними.
   Отже, правова статистика відображає у вигляді показників усі стадії кримінального, цивільного та адміністративного процесів.