37. Податок на прибуток

   Прибуток суб'єктів господарської діяльності України від експортно-імпортних операцій зараховується до їх валового доходу і з урахуванням валових витрат обкладається податком на прибуток за правилами, передбаченими Законом України від 28.12.1994 р. “Про оподаткування прибутку підприємств”. Ставка податку складає, за загальним правилом, 25 відсотків. Доходи, отримані суб'єктом господарської діяльності — платником податку в іноземній валюті, перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату одержання (або нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахунку протягом звітного податкового періоду у зв'язку зі зміною курсу гривні. Сума доходу збільшується з однієї з подій, що сталися раніше, а саме: одержання валюти (одержання доходів) або відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг (нарахування доходів).
   У випадку укладення договорів, що передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, або при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (у грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що складає 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг). Під нерезидентами, що мають офшорний статус, розуміються нерезиденти, розташовані на території офшор-них зон, за винятком нерезидентів, що представили платникові податку виписку з правовстановлюючих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. Платник податку повинен послатися на наявність такої виписки в поясненні до податкової декларації. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. № 77-р встановлений перелік офшорних зон, причому варто зазначити, що він носить вибірковий характер і не охоплює усіх фактично існуючих у світі офшорних зон.
   З суб'єктів господарської діяльності України, що сплачують єдиний податок, передбачений Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”, податок на прибуток підприємств не стягується.
   Що ж стосується іноземних суб'єктів господарської діяльності, які охоплюються в податковому законодавстві більш широким терміном “нерезиденти”, то їх доходи з джерелом походження в Україні від здійснення господарської діяльності також обкладаються податком. За загальним правилом, доходи нерезидентів — юридичних осіб обкладаються у розмірі 15 відсотків від суми виплачуваного доходу (і за рахунок цієї суми). Виняток становлять деякі види доходів, наприклад, доходи від фрахту транспортних засобів, які оподатковуються за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів і за рахунок цих доходів, доходи від надання рекламних послуг — 20 відсотків від суми виплат нерезидентам за рахунок резидентів, що здійснюють такі виплати. Доходи нерезидента обкладаються за ставкою 25 відсотків, якщо нерезидент здійснює господарську діяльність в Україні через своє постійне представництво. У цьому випадку постійне представництво здійснює утримання податку на доходи нерезидента і перерахування до бюджету. При цьому воно прирівнюється з метою оподатковування до платника податку, що здійснює свою діяльність незалежно від нерезидента. Постійним представництвом нерезидента в Україні вважається постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться місце управління, філія, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова або газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки або видобутку корисних копалин. З метою оподатковування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що спричиняє виникнення в нерезидента цивільних прав і обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, з числа яких здійснюється поставка товарів від імені нерезидента, крім нерезидентів, що мають статус складу митниці).
   У тому ж порядку, що і постійні представництва нерезидентів, утримують і перераховують податок на доходи нерезидентів резиденти, що надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу або придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента.
   Разом з тим, доходи у вигляді виручки нерезидента (його постійного представництва) від передачі резиденту України товарів, робіт або послуг, не розглядаються, з точки зору оподаткування прибутку, як доходи, отримані нерезидентом від господарської діяльності в Україні, і не обкладаються податком на прибуток (наприклад, суми, що перераховуються резидентом нерезиденту в оплату за поставку продукції).
   Стягнення податку може здійснюватися також у джерела доходів нерезидентів, тобто шляхом його утримання резидентом (у т.ч. суб'єктом господарської діяльності України) або його постійним представництвом, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу від господарської діяльності нерезидента в Україні. Під доходами нерезидента в цьому випадку розуміються відсотки, дивіденди, роялті, доходи від спільної діяльності, орендна плата, брокерська, комісійна або агентська винагорода і будь-які інші доходи. При цьому не дозволяється включати до контрактів з нерезидентами податкові застереження, відповідно до яких підприємства, що виплачують доходи, приймають на себе зобов'язання по сплаті податків нерезидентів (ст.18.2 Закону “Про податок на прибуток підприємств”).
   Важливу роль у регулюванні ЗЕД відіграють правила уникнення подвійного оподатковування. Згідно зі ст.19 Закону “Про податок на прибуток підприємств”, суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються при сплаті ними податку на прибуток в Україні. При цьому заліку підлягає сума податку, що не перевищує протягом податкового періоду суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку. Не підлягають заліку у зменшення податкових зобов'язань такі податки, які сплачені в інших країнах: податок з капіталу (майно) і приріст капіталу; поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків або обкладаються окремими податками відповідно до законодавства іноземних держав; суми податку сплачені з пасивного доходу (дивідендів, відсотків, страхування, роялті). Залік сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток здійснюється за умови представлення письмового підтвердження податкового органу іншої держави факту сплати такого податку і при наявності міжнародного договору України про уникнення подвійного оподатковування, ратифікованого Верховною Радою України.
   Згідно зі ст.18 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені даним Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Особливу роль в оподатковуванні доходів резидентів і нерезидентів відіграють укладені Україною двосторонні угоди про уникнення подвійного оподатковування (з урахуванням правонаступництва України щодо міжнародних договорів колишнього СРСР, таких діючих договорів нараховується біля півсотні). Зокрема, цими договорами, як правило, передбачається застереження про брокера, комісіонера або будь-якого іншого аґента з незалежним статусом, не здійснюючого повністю своєї діяльності від імені нерезидента. Так, діяльність нерезидента через такого аґента не розглядається як діяльність через постійне представництво. Багатьма з договорів про уникнення подвійного оподатковування передбачаються ставки податку на пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті), що репатріюються, більш низькі, ніж установлені чинним законодавством України (так, згідно з Угодою з Іраном, ставка податку не може перевищувати 10 відсотків, а за Угодою з Кіпром, укладеною ще колишнім СРСР, — 0 відсотків). Крім того, встановлюється правило, відповідно до якого обкладання здійснюється тільки в одній з договірних країн.
   Доходи нерезидентів — фізичних осіб обкладаються відповідно до Закону від 22.05.2003 р. “Про податок на доходи фізичних осіб”, що передбачає ставку податку 15 відсотків (з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. — 13 відсотків).