Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


23. Зовнішньоекономічна правосуб'єктність

23. Зовнішньоекономічна правосуб'єктність

   Зовнішньоекономічна правосуб'ектність (право- і дієздатність) — це право на здійснення ЗЕД. Мати зовнішньоекономічну правосуб'ектність — означає відповідати обумовленим законом вимогам, що пред'являються до суб'єкта ЗЕД.
   Юридичні особи мають право на ЗЕД відповідно до їх установчих документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Таким чином, право на ЗЕД повинно бути закріплене в статуті юридичної особи, установчому договорі або положенні про юридичну особу, тобто воно залежить від засновників юридичної особи.
   Фізичні особи мають право здійснювати ЗЕД з моменту набуття ними цивільної дієздатності відповідно до законів України. Вони користуються зазначеним правом, якщо зареєстровані як підприємці відповідно до Закону України “Про підприємництво”. Згідно зі ст.22 Закону від 26.04.2001 р. “Про охорону дитинства” діти, що досягли 16-річного віку, мають право займатися підприємницькою діяльністю в порядку, встановленому законом. Підстав для відмови в реєстрації підприємця, в даному випадку через недосягнення ним повноліття, немає. Реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності за наявності письмової згоди на це батьків (усиновителів), піклувальника або органу опіки і піклування означає визнання за даною особою повної цивільної дієздатності (частина 3 ст.З5 Цивільного кодексу України). Тому варто виходити з того, що в даному випадку виникає і зовнішньоекономічна правосуб'ектність фізичних осіб, що мають постійне місце проживання в Україні.
   Фізичні особи, що не мають постійного місця проживання на території України, є іноземними суб'єктами господарської діяльності (ст. 1 Закону про ЗЕД) і, отже, не вважаються суб'єктами ЗЕД. У відповідності зі ст.5 Закону про ЗЕД вони користуються правом на здійснення ЗЕД (тобто на взаємини з українськими суб'єктами як суб'єктами ЗЕД) за умови, якщо є суб'єктами господарської діяльності за законом країни, у якій мають постійне місце проживання або громадянами якої є. Разом з тим, порядок підтвердження господарської правосуб'єктності такої фізичної особи за законом іноземної держави законодавством України не визначений. У необхідних випадках (наприклад, для визначення правового положення учасника судового процесу) правовий статус іноземної фізичної особи визначається за законом країни, громадянином якої є ця особа або в якій вона має постійне місце проживання (Роз'яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2001 р. № 04-5/608 “Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій”).
   До суб'єктів ЗЕД, що не є юридичними особами, належать, наприклад, промислово-фінансові групи (Закон від 21.11.1995 р. “Про промислово-фінансові групи в Україні”, Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781 “Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію і ліквідацію промислово-фінансових груп”). Зовнішньоекономічною правосуб'єктністю володіють і структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності: філії, представництва, відділення, агентства і т.п., що не є по законодавству України юридичними особами. Вони не підлягають державній реєстрації як суб'єкти підприємницької діяльності, тому що вони ними не є. Разом з тим, представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності підлягають особливій реєстрації в порядку, встановленому ст.5 Закону про ЗЕД і Інструкцію про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженою наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996 р. № 30 (у даний час реєстрацію представництв здійснює Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України). При цьому варто відрізняти таку реєстрацію від реєстрації податковими органами українських фізичних і юридичних осіб, а також структурних одиниць українських або іноземних суб'єктів господарської діяльності (у тому числі і представництв, зареєстрованих у вищезазначеному порядку), коли вони виступають у якості так званих “ постійних представництв”, через які нерезиденти здійснюють в Україні господарську діяльність. Така реєстрація здійснюється з метою оподатковування доходів нерезидентів в Україні.
   Усі суб'єкти ЗЕД України мають право на відкриття своїх представництв на території інших держав відповідно до їх законодавства, на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях відповідно до статутних документів останніх (наприклад, на вступ у члени Міжнародної торговельної палати).
   Усі суб'єкти ЗЕД мають рівне право здійснювати будь-які види ЗЕД, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Це право може обмежуватися або засновниками суб'єкта ЗЕД, або в силу законодавства. Так, операції з певними товарами здійснюються “уповноваженими суб'єктами” ЗЕД (ст.20 Закону про ЗЕД). Втручання державних органів у діяльність суб'єктів ЗЕД у випадках, не передбачених законом, у тому числі шляхом видання підзаконних актів, що створюють для здійснення ЗЕД умови, гірші в порівнянні з установленими Законом про ЗЕД, розглядається як обмеження права на здійснення ЗЕД і як таке забороняється. Разом з тим, до суб'єкта ЗЕД може бути застосована санкція у вигляді тимчасового призупинення права на здійснення ЗЕД у випадку порушення ним законів, що відносяться до ЗЕД (ст.37 Закону про ЗЕД).

 
< Попередня   Наступна >