Підручники онлайн
Головна arrow Господарське право arrow Господарське право України (За редакцією Н.О.Саніахметової) arrow 141. Державні органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


141. Державні органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій

141. Державні органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій

   Загальний державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сферах природних монополій здійснює Аятимонопольний комітет України, компетенція якого визначена Законом України “Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р.
   Регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах їх діяльності здійснюють національні комісії регулювання природних монополій, які утворюються та функціонують відповідно до Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 р.
   Національні комісії регулювання природних монополій є центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
   Комісії діють на підставі положень, що затверджуються також резидентом України.
   Комісії складаються з Голови комісії та не менше двох членів комісії. Термін їх повноважень становить шість років, при цьому забезпечується періодична ротація складу комісії. Одна й та сама особа не може бути членом комісії більше двох термінів підряд. У законодавстві передбачені також підстави дострокового припинення повноважень голів і членів комісій.
   Основні завдання комісій: регулювання діяльності суб'єктів природних монополій; сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку із стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит, а також сприяти розвитку конкуренції на суміжних ринках; формування цінової політики у відповідній сфері регулювання; сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів товарів (послуг), що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
   Виходячи з цих завдань, законодавець визначає функції й повноваження національних комісій. Наприклад, функції національних комісій регулювання природних монополій визначені ст. 13 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 р., а ст.14 цього Закону містить перелік їх повноважень.
   Національні комісії регулювання природних монополій мають право:
   - отримувати документи, статистичну та іншу інформацію про діяльність суб'єктів природних монополій, необхідні для здійснення покладених на них функцій;
   - приймати в межах своєї компетенції у порядку, встановленому положеннями про комісії, рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій; приймати рішення про накладення штрафів на суб'єктів природних монополій у випадках, передбачених Законом України “Про природні монополії”;
   - складати протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій законодавства про природні монополії відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення;
   - застосовувати у встановленому законом порядку відповідні санкції до суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, за порушення ними умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов); приймати з питань, що належать до їх компетенції, нормативні акти, контролювати їх виконання;
   - встановлювати для суб'єктів природних монополій у порядку, визначеному комісіями, вимоги щодо здійснення ними підприємницької діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, у разі, якщо ця діяльності має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії;
   - звертатися до суду з відповідними позовними заявами у разі порушення суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, норм Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 р.
   Закон також передбачає наявність можливості (права) суб'єктів природних монополій, суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів та інших заінтересованих осіб у разі незгоди з рішенням комісії в місячний термін з дня одержання копії рішення оскаржити його у судовому порядку. Однак це не припиняє, за загальним правилом, необхідність виконання прийнятого національною комісією рішення.
   Останнім часом іде процес створення спеціальних органів регулювання природних монополій. Прикладом може служити створення Національної комісії регулювання електроенергетики України, відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р., а також Указів Президента України “Про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики” від 08.12.1994 р. (практично припинив свою дію) і “Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України” від 21.04.1997 р. Відповідно до цих нормативно-правових актів Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства.

 
< Попередня   Наступна >