136. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

   Розділ VIII Закону “Про захист економічної конкуренції” установлює перелік двадцяти видів порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також санкції за їх вчинення.
   Зокрема, згідно зі ст. 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є:
   - антиконкурентні узгоджені дії;
   - зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
   - антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
   - невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;
   - концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна;
   - неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правових актів строки тощо.
   Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
   Виходячи зі змісту Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції можливе застосування заходів адміністративної, цивільно-правової відповідальності, а також двох специфічних санкцій у вигляді штрафів, що накладаються Антимонопольним комітетом, та примусового поділу монопольних утворень.
   Найбільш розповсюдженою санкцією за порушення антимонопольного законодавства в Україні є накладення штрафів на суб'єктів господарювання органами Антимонопольного комітету України.
   Згідно зі ст. 52 Закону органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання — юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до ст. 1 Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених ч.4 ст.52.
   Розміри штрафів диференційовані залежно від виду правопорушення.
   Ст. 53 Закону передбачає таку специфічну санкцію, як примусовий поділ. Якщо суб'єкт господарювання зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище.
   Рішення органів Антимонопольного комітету України про примусовий поділ суб'єкта господарювання підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути меншим шести місяців.
   Реорганізація суб'єкта господарювання, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд за умови усунення монопольного (домінуючого) становища цього суб'єкта господарювання на ринку.
   Згідно з ч.1 ст.54 Закону “Про захист економічної конкуренції” за правопорушення, передбачені пп. 13-16 ст. 50 Закону, посадові особи та інші працівники суб'єктів господарювання, працівники органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю несуть адміністративну відповідальність згідно з законом.
   За правопорушення, передбачені пп. 4,13—16 ст. 50 Закону, посадові особи органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю несуть адміністративну відповідальність згідно з законом.
   Адміністративна відповідальність передбачена ст.ст. 166-1-166-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).
   Цивільно-правова санкція у вигляді відшкодування шкоди передбачена ст.55 Закону. Особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до суду, господарського суду із заявою про її відшкодування.
   Деякі порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть тягнути за собою відшкодування шкоди в подвійному розмірі — шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пп. 1, 2, 5,10,12, 18, 19 ст. 50 Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.