112. Зміна та розірвання договору комерційної концесії

   Договір комерційної концесії може бути змінений відповідно до положень, встановлених статтею 188 ГК України.
   У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на зміну договору лише з дня державної реєстрації цієї зміни. Якщо відсутність реєстрації договору комерційної концесії взагалі позбавляє сторони права у випадку спору посилатися на даний договір, то відсутність державної реєстрації зміни до договору дозволяє посилатися на цю зміну у відносинах з третіми особами тільки у випадку, якщо сторони доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше.
   Кожна із сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.
   Зміна і розірвання договору, так само як і його укладання, підкоряються певним правилам. Насамперед, дії по зміні або розірванню договорів за своєю юридичною природою є угодами. Отже, до них застосовуються загальні правила про вчинення угод, зокрема правила про форму вчинення угод. Поряд з цим до зміни і розірвання договорів комерційної концесії застосовуються і спеціальні правила, що відносяться до форми їхнього вчинення. Дострокове розірвання договору комерційної концесії, укладеного на певний строк, так само як і розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають державної реєстрації у відповідності до ст. 367 ГК України. Крім того, у відповідності до ст. 654 ЦК України угода про зміну або розірвання договору відбувається в тій самій формі, що і договір, якщо з закону, інших правових актів, договору або звичаїв ділового обігу не випливає інше.
   Договір комерційної концесії припиняється при оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом). Питання визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом регламентовані в главі 23 ГК України. Договір комерційної концесії припиняється також у випадку припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом.
   Таким чином, договір комерційної концесії припиняється як по загальних підставах припинення зобов'язань, так і по спеціальних підставах, зазначених у ст. 374 ГК України та у ст.1126 ЦК України. Однією з таких спеціальних підстав є банкрутство будь-якої зі сторін договору. Оскільки договір комерційної концесії відноситься до підприємницьких договорів, дія його не може продовжуватися, якщо одна зі сторін втрачає статус підприємця.
   Договір комерційної концесії також припиняється внаслідок припинення істотних елементів наданих за договором комплексу виключних прав. До істотних елементів комплексу відносяться права на комерційне (фірмове) найменування і комерційне позначення. Ці права вважаються такими, що припинилися, якщо право-володілець втратив їх без придбання інших аналогічних прав. Право на фірмове найменування припиняється також при ліквідації юридичної особи, що є загальною підставою припинення зобов'язань або його реорганізації за винятком випадків реорганізації, що не спричиняє припинення юридичної особи — власника фірмового найменування.
   У разі зміни або заміни правоволодільцем своєї торговельної марки, комерційного найменування чи комерційного позначення, що використовуються користувачем за договором комерційної концесії (наприклад, у випадках перетворення, зміни основного профілю діяльності і т.д.), договір зберігає силу у відношенні нового найменування (позначення), але лише за умови згоди на це користувача, що вправі в цьому випадку вимагати розірвання договору. Користувач, крім того, вправі вимагати розмірного зменшення винагороди, належної правоволодільцю, оскільки нове найменування останнього звичайно не користується такою ж комерційною репутацією, як і колишнє.
   Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, договір продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося. Підстави припинення виключних прав конкретизуються в спеціальному законодавстві, наприклад, в Законі України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93 р. За загальним правилом, припинення права, користування яким надано за договором комерційної концесії, не є підставою для припинення договору. Договір продовжує свою дію, за винятком тих положень, які стосуються права, що припинилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцю винагороди. При цьому, якщо інше передбачено договором, сторони керуються відповідним положенням договору. Тобто, якщо в договорі сторони дійдуть згоди про відсутність у користувача права вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцю винагороди при припиненні виключного права, користування яким надано за договором, користувач не може скористатися правом вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцю винагороди.
   Разом з тим, це положення не поширюється на ряд випадків. Так, договір комерційної концесії припиняється у разі припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом.