Підручники онлайн
Головна arrow Господарське право arrow Господарське право України (За редакцією Н.О.Саніахметової) arrow 92. Укладання господарських договорів за державним замовленням
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


92. Укладання господарських договорів за державним замовленням

92. Укладання господарських договорів за державним замовленням

   Державний контракт — це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.
   Сторонами державного контракту (договору за державним замовленням) є визначені законом суб'єкти господарювання — виконавці державного замовлення і державні замовники, які уповноважені від імені держави укладати такі договори. У державних контрактах визначаються господарські зобов'язання сторін і регуються відносини замовника з виконавцем у відношенні виконання державного замовлення. В силу ч.З ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом. Поняття державного замовлення, державних замовників, державних потреб, виконавців державного замовлення, державного контракту визначені в Законі України “Про поставки продукції для державних потреб” від 22.12.1995 р.
   Замовниками по державних контрактах є: Управління справами Верховної Ради України, Господарське управління Секретаріату Кабінету Міністрів України, Верховний Суд України, Вищий господарський суд, Генеральна прокуратура, МВС, Держбуд, Держстандарт, МЗС, Мінкультури, Міноборони, Міністерство охорони здоров'я, Мінпраці, Мінпромполітики, Держкомстат, Мінтранс, Мінфін, Мін'юст та інші органи державної влади. Виконавці державного замовлення — це суб'єкти господарської діяльності України усіх форм власності, що виготовляють і поставляють продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту.
   Державні замовники забезпечуються Кабінетом Міністрів України фінансовими ресурсами в обсягах, необхідних для повної оплати державного замовлення, якщо інше не передбачено законом, і відповідають за задоволення державних потреб у відповідній продукції. Зобов'язання державних замовників по договорах за державним замовленням (державним контрактам) забезпечуються державою в особі Кабінету Міністрів України таким видом забезпечення виконання зобов'язання як гарантія. Ст. 199 ГК передбачає, що зобов'язання суб'єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, можуть бути забезпечені державною гарантією. Зазначена стаття містить відсильну норму, тому правове регулювання гарантії здійснюється відповідно до загальних положень глави 49 ЦК.
   Договір за державним замовленням (державний контракт) укладається в порядку, передбаченому ст. 181 ГК України, з урахуванням особливостей, передбачених у законодавстві. Державний контракт викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками. Укладання господарських договорів за державним замовленням спрощеним способом, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами і т.п., а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень не допускається.
   Порушенням господарського законодавства вважається ухилення від укладання договору за державним замовленням. Це згідно зі ст. 218 ГК України є підставою господарсько-правової відповідальності і тягне за собою застосування господарських санкцій. Відповідальність за правопорушення в сфері господарювання передбачена в розділі V ГК України та інших законодавчих актах. Відповідальність за невиконання державних контрактів на поставки продукції для державних потреб передбачена в Законі України “Про поставки продукції для державних потреб”. У разі невиконання або неналежного виконання державного контракту на поставку продукції для державних потреб з винної сторони стягується передбачена контрактом неустойка (штраф, пеня), а також відшкодовуються заподіяні збитки. При необґрунтованому відмовленні виконавця державного замовлення від укладання державного контракту на постачання продукції для державних потреб у випадках, коли обов'язковість його укладання встановлена законодавством і при наявності технічних можливостей його виконання, виконавець сплачує державному замовникові штраф у розмірі вартості державного контракту. При невиконанні зобов'язань за державним контрактом виконавець, крім сплати неустойки, відшкодовує збитки в повному обсязі, що були заподіяні неналежним виконанням зобов'язань. Сплата неустойки (штрафу, пені), а також відшкодування збитків у випадку неналежного виконання зобов'язань за державним контрактом не звільняють виконавця від виконання державного контракту в натурі. Разом з тим, відповідальність передбачена і для замовників по державних контрактах. При невиконанні державним замовником зобов'язань по державних контрактах, державний замовник відшкодовує виконавцеві державного замовлення спричинені йому збитки, враховуючи очікуваний і неодержаний прибуток. У випадках відмовлення державного замовника від закупівлі продукції, що виготовлена за державним контрактом (крім випадків, коли державний замовник відмовляється цілком або частково від оплати продукції, якщо вона не відповідає вимогам щодо якості продукції, встановленим чинним законодавством України і державним контрактом), виконавець державного замовлення реалізує її за своїм розсудом, при цьому замовник відшкодовує виконавцеві додаткові витрати, пов'язані з реалізацією, а у випадку неможливості реалізації продукції — спричинені йому збитки, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток.
   Спори, що виникають між державним замовником і виконавцем державного замовлення при укладанні державних контрактів на постачання продукції для державних потреб, внесенні змін у процесі їхнього виконання, а також щодо відшкодування нанесених збитків, розглядаються господарськими судами.
   У разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладання державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, а також від відповідальності за ухилення від укладання державного контракту.

 
< Попередня   Наступна >