84. Підстави виникнення господарських зобов'язань

   Численність і розмаїтість суспільних відносин, регульованих господарським правом, пояснює різноманіття юридичних фактів, що є підставами виникнення господарських зобов'язань. Вичерпного переліку таких підстав чинне законодавство не містить. Підстави виникнення господарських зобов'язань регламентовані ст. 174 Господарського кодексу України.
   Господарські зобов'язання, зокрема, можуть виникати:
   - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
   - з акту управління господарською діяльністю;
   - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
   - внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
   - у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
   Разом з тим, аналіз господарських зобов'язань свідчить про те, що чільне положення серед підстав виникнення цих зобов'язань займає господарський договір. Господарські зобов'язання виникають як з господарських договорів, укладених на основі державного замовлення або іншого управлінського акта, так і з договорів, що укладаються на вільний розсуд учасників господарських відносин. Господарсько-договірні зобов'язання виникають з господарських договорів, які укладаються між суб'єктами господарювання, що містять кореспондуючі господарські права та обов'язки, необхідні для досягнення цілей, вимоги, які сторони повинні дотримуватися, при виконанні взаємно прийнятих ними зобов'язань. Уряд України або уповноважені ним органи мають право розробляти і публікувати примірні умови господарських договорів, а у встановлених законом випадках затверджувати типові договори.
   Підставами, з яких виникають господарські зобов'язання, є й інші угоди, передбачені законодавством (з конкурсу, публічних торгів, аукціонів тощо), а також угоди, хоча і не передбачені законом, але такі, що не суперечать йому.
   У певних випадках господарські зобов'язання породжуються актами управління господарської діяльності. При цьому зміст зобов'язання, що виникає з адміністративного акта, визначається цим актом. Випадки виникнення зобов'язань безпосередньо з адміністративних актів зустрічаються рідко.
   Звичайно у якості підстави виникнення господарського зобов'язання виступає юридичний склад, що включає управлінський акт і укладений на його основі договір. Для виникнення та існування зобов'язань у таких випадках потрібна наявність обох юридичних фактів — адміністративного акта та договору. За відсутності будь-якого з них не може виникнути, а надалі й існувати господарське зобов'язання. Тому при зміні або скасуванні адміністративного акта відповідно змінюється або припиняється і зобов'язання. Дія адміністративного акта в юридичному складі виявляється, насамперед, в тому, що він юридично покладає на сторін (або одну із сторін) обов'язок укласти договір на умовах, зазначених в адміністративному акті. Тому зміст господарського зобов'язання в таких випадках визначається поряд із законом не тільки договором, а й адміністративним актом, на підставі якого він укладений.
   Підставами виникнення господарських зобов'язань є також заподіяння шкоди (збитку), безпідставне придбання (збереження) майна, створення об'єктів інтелектуальної власності та інші дії суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
   Договори, угоди та адміністративні акти являють собою правомірні дії, покликані сприяти розвиткові господарського обігу. Здійснення ж неправомірних дій у сфері господарського обігу перешкоджає його нормальному функціонуванню. З метою усунення негативних наслідків, викликаних зазначеними неправомірними діями, закон пов'язує з ними виникнення особливого виду зобов'язань. В якості підстави виникнення таких зобов'язань виступають самі неправомірні дії (делікти). Хоча такі зобов'язання і виникають з неправомірних дій, спрямовані вони на досягнення правомірного результату — відновлення порушеного майнового становища учасників господарського обігу.
   На досягнення такого ж результату спрямовані і зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення. Так, особа, яка без встановлених законом, іншими правовими актами або угодою підстав придбала або зберегла майно за рахунок іншої особи, зобов'язана повернути останній безпідставно придбане або збережене майно (безпідставне збагачення).
   Господарські зобов'язання можуть породжуватися також подіями, тобто такими юридичними фактами, що не-залежать від волі людей. Найчастіше подія призводить не до виникнення зобов'язання, а лише породжує в рамках цього зобов'язання певні права та обов'язки сторін. Наприклад, настання такого страхового випадку як повінь, спричиняє обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування особі, майно якої застраховано від повеней, і право останньої вимагати від страховика виплати їй цього відшкодування.