70. Правовий режим державного майна у сфері господарювання

   Згідно з ч.І ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.
   Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві господарського відання або оперативного управління (казенні підприємства). Здійснюючи вказане право, державне підприємство володіє, користується і розпоряджається вказаним майном, однак цими правомочностями воно користується не в повному обсязі. Так, державним підприємствам заборонено безоплатно передавати закріплене за ними майно іншим підприємствам і громадянам, рішення про ліквідацію або реорганізацію державного підприємства приймає уповноважений державний орган тощо.
   Особливість правового режиму державного майна у сфері господарювання полягає в тому, що у разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію або ліквідацію державного підприємства, трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній формі власності. Таке саме право належить йому і у разі визнання державного підприємства банкротом, за умови прийняття на себе боргів підприємства-боржника і згоди кредиторів.
   Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України та, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Державні підприємства входять у галузеві системи, які очолюють відповідні міністерства. Керівництво ними полягає у нагляді за їх діяльністю у встановлених межах. Міністерствам та іншим органам виконавчої влади забороняється пряме втручання у господарську діяльність державних підприємств.
   Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації та ліквідації; затверджують статути (положення) підприємств, контролюють їх дотримання і приймають рішення у зв'язку з їх порушенням; укладають і припиняють контракти з керівниками підприємств; здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна, за дотриманням правил господарювання, веденням обліку, а також здійснюють інші правомочності відповідно до Закону України “Про власність”, Декрету Кабінету Міністрів “Про управління майном, що знаходиться у загальнодержавній власності” від 15.12.1992 р. та іншими нормативно-правовими актами.
   Державне майно може безкоштовно передаватися у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється у порядку, встановленому Законом України “Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності” від 03.03.1998 р.
   Згідно з ч.2 ст.2 Закону не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям, а також казенні підприємства. Перелік видів діяльності, яку можуть здійснювати виключно державні підприємства, встановлений у ст. 4 Закону України “Про підприємництво”.
   Не можуть бути передані з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
   Виключно державними підприємствами та організаціями може здійснюватися діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою.
   Діяльність, пов'язана з виробництвом високооктанових кисневмісних добавок — абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру, здійснюється державними спиртовими заводами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
   Законодавством встановлені види майна, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається. Види майна, що може перебувати лише у державній власності, визначені у Законі України “Про приватизацію державного майна” в редакції від 19.02.1997 р.
   Згідно з ч.2 ст.5 Закону приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), які мають загальнодержавне значення. Так, загальнодержавне значення мають об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, об'єкти права власності Українського народу, які складають матеріальну основу суверенітету України та інші об'єкти.
   Перелік державних підприємств, які не підлягають приватизації, затверджено Законом України “Про перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації” від 07.07.1999 р.