53. Учасники ринку цінних паперів

   Згідно зі ст.360 Господарського кодексу України для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа — акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.
   Відповідно до визначення, наданого у Законі України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991 р., фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
   Правовий статус фондового ринку визначений законодавством України як акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.
   Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   Вона набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
   Фондова біржа — організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
   Позначення “фондова біржа” або таке, в якому міститься вислів “фондова біржа”, може використовувати у своєму фірмовому найменуванні або рекламі тільки та організація, що створена у вищевказаному порядку.
   Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.
   Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств.
   Суб'єктами ринку цінних паперів також є інститути спільного інвестування. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)” від 15.03.2001 р. визначає правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб'єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок та обсяг розкриття інформації інститутами спільного інвестування з метою залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.
   Відповідно до ст.З Закону інститут спільного інвестування (ІСІ) — це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.
   Одним з ІСІ є корпоративний інвестиційний фонд. Відповідно до законодавчого формулювання корпоративний інвестиційний фонд — це ІСІ, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.
   Він створюється відповідно до законодавства з питань діяльності акціонерних товариств з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
   Цей фонд здійснює свою діяльність, якщо 70 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що належать йому на праві власності, вкладені в цінні папери.
   Корпоративний інвестиційний фонд не має права:
   - емітувати і розміщувати цінні папери, крім акцій;
   - залучати позики або кредит у розмірі, що перевищує 10 відсотків його активів;
   - надавати активи під заставу в інтересах третіх осіб;
   - розміщувати акції за ціною, нижчою від номінальної вартості;
   - розміщувати акції за ціною, нижчою від вартості чистих активів корпоративного інвестиційного фонду в розрахунку на одну акцію;
   - розміщувати акції понад оголошену кількість;
   - відмовитися від викупу власних акцій з підстав, не зазначених у Законі або в нормативно-правових актах Комісії;
   - створювати будь-які спеціальні або резервні фонди.
   Акції корпоративного інвестиційного фонду повинні бути тільки простими іменними.
   Органами корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори акціонерів та спостережна (наглядова) рада.
   Пайовий інвестиційний фонд — це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного фонду (капіталу) корпоративного інвестиційного фонду. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.
   Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії по управлінню активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.
   Особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його регламентом.
   З введенням у дію Закону створення інститутів спільного інвестування (інвестиційних фондів та інвестиційних компаній) відповідно до Указу Президента України від 19.02.1994 р. № 55/94 “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” забороняється.
   Саморегулівні організації ринку цінних паперів діють відповідно до Положення про саморегулівну організацію ринку цінних паперів, затвердженого наказом Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 23.12.1996 р. № 329 (далі — Положення).
   Саморегулівна організація — це безприбуткова організація з правами юридичної особи, що здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України і Положення, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням.
   Вона створюється в організаційно-правових формах, передбачених законодавством, діє на підставі статуту, установчого договору (якщо це передбачено для обраної організаційно-правової форми), а також правил цієї організації.
   Статус саморегулівної організації можуть одержати:
   а) громадські організації фізичних осіб — професійних учасників ринку цінних паперів;
   б) об'єднання юридичних осіб — професійних учасників ринку цінних паперів.
   Статус саморегулівної організації надається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку тим організаціям чи об'єднанням, кількість учасників яких становить не менш як 25 відсотків від загальної кількості осіб, що здійснюють конкретний вид професійної діяльності на ринку цінних паперів на підставі дозволів (ліцензій), виданих Державною комісією.