32. Патентування деяких видів підприємництва

   Деякі види підприємницької діяльності вимагають одержання торгового патенту.
   Патентування — умова здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у Законі “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, що означає необхідність одержання торгового патенту у встановленому законодавством порядку.
   Відповідно до ст. 1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (далі — Закон “Про патентування...”) торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміні готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, вимагає одержання торгового патенту.
   Перелік видів діяльності, що підлягають патентуванню, має вичерпний характер. Тому не допускається визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, порядку і суб'єктів патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Отже, жоден нормативно-правовий акт або рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не можуть визначати інші види діяльності, що підлягають патентуванню, або встановлювати інших суб'єктів правовідносин з патентування, або встановлювати додаткові пільги щодо патентування, ніж передбачені безпосередньо в Законі.
   Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за Законом “Про патентування...”, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи — резиденти і нерезиденти, а також відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються вищевказаною підприємницькою діяльністю.
   Дія Закону “Про патентування...” не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг.
   1) підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування;
   2) суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які:
   - здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
   - сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;
   - здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кроликів, нутрій, птаха (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
   - сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
   - сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподатковування доходів фізичних осіб;
   3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.
   Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція тощо.