§ 1. Поняття адміністративної відповідальності та її законодавче регулювання

   Адміністративна відповідальність відповідно до українського законодавства — це відповідальність за вчинення адміністративного проступку (правопорушення).
   Вітчизняна правова доктрина адміністративної відповідальності базується на розмежуванні кримінальних злочинів і адміністративних правопорушень, а відтак окремих видів юридичної відповідальності — кримінальної та адміністративної. Натомість за законодавством західних країн аналогічні діяння обіймаються поняттям кримінального правопорушення, в якому виокремлюються проступки, що не тягнуть за собою певних наслідків, скажімо, судимості.
   Адміністративна відповідальність характеризується негативною реакцією держави на протиправні прояви окремих фізичних (а в деяких випадках і юридичних) осіб шляхом встановлення відповідних правил, заборон і адекватних порушенням санкцій щодо порушників. Адміністративна відповідальність має всі ознаки юридичної відповідальності, позаяк є різновидом останньої. Це, з одного боку, державний примус, міра стягнення за вчинене правопорушення, а з іншого — обов'язок винного зазнавати негативних для нього наслідків. Відповідальність може наставати тільки в тому випадку, коли це передбачено нормою права. Наявність норми і органу, що її застосовує, — це лише передумова. Але вони недостатні для накладення стягнення, для притягнення до адміністративної відповідальності обов'язковою підставою є адміністративний проступок.
   Основні риси адміністративної відповідальності виявляються в тому, що:
   - підставою для її настання є адміністративний проступок;
   - вона реалізується за умов неслужбової непідлеглості;
   - існує велика кількість уповноважених органів (посадових осіб), що накладають адміністративні стягнення;
   - порядок накладання адміністративних стягнень визначається нормами адміністративного права.
   Отже, адміністративна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності, що являє собою сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами) до осіб, що вчинили адміністративний проступок, передбачених нормами адміністартивного права особливих санкцій — адміністративних стягнень. Законодавче регулювання адміністративної відповідальності здійснюється на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митного кодексу України, Закону України “Про державну податкову службу”, а також інших законодавчих актів.
   Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) створювався в контексті прийнятих у 1980 р. Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення. Норми цих Основ цілком увійшли до КпАП кожної союзної республіки. Вони діють і дотепер. Тому не випадково, що кодекси про адміністративні правопорушення країн СНД значною мірою подібні, а в деяких частинах — ідентичні.
   КпАП, прийнятий 07.12.1984 p., був введений в дію 01.06.1985 р. і складався на той час із 330 статей в п'яти розділах:
   1. Загальні положення;
   2. Адміністративні правопорушення і адміністративна відповідальність (Загальна і Особлива частини);
   3. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення;
   4. Провадження в справах про адміністративні правопорушення;
   5. Виконання постанов про накладання адміністративних стягнень.
   В особливій частині перераховані й визначені склади адміністративних правопорушень. Вони розміщені по главах, в яких згруповані адміністративні правопорушення: у галузі охорони праці й здоров'я населення; що посягають на власність; у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури; у промисловості та в галузі використання електричної і теплової енергії; у сільському господарстві, порушення ветеринарно-санітарних правил; на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку; у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою; у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності; у галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації; що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; що посягають на встановлений порядок управління.
   Поряд з КпАП діють також інші закони прямої дії, що містять норми, які встановлюють адміністративну відповідальність.
   Адміністративна відповідальність встановлювалася також постановами місцевих рад та їх виконкомів. Так, ст. 5 КпАП встановлює, що обласні, міські та районні ради мають право приймати рішення, що передбачають адміністративну відповідальність, але тільки з питань боротьби із стихійним лихом і епідеміями. Однак ця стаття суперечить Конституції України, адже в п. 22 частини першої конституційної ст. 92 визначено, що лише законами визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.