2.9. Основні кримінологічні принципи Ч. Беккаріа

   У своїй праці Чезаре Беккаріа систематизував філософсько-кримінологічні ідеї своїх попередників і надав їм форми правових принципів:
   - краще запобігти злочинові, аніж карати;
   - хочете запобігти злочинові? Зробіть так, щоб закони були ясними, простими, щоб уся сила нації була зосереджена на їхньому захисті;
   - повинна бути домірність між злочинами й покараннями;
   - єдиним і щирим мірилом злочинів є шкода, котру вони заподіюють нації;
   - для досягнення мети покарання досить, щоб зло покарання перевищувало вигоду, що досягається злочином;
   - ціль покарання полягає не в катуванні та мучінні людини(...), ціль покарання полягає тільки в тому, щоб перешкодити винному знову принести шкоду суспільству й утримати інших від здійснення того ж;
   - чим швидше настає покарання за злочин, тим воно ближче до нього, тим воно справедливіше, й корисніше;
   - упевненість у неминучості хоча б і помірного покарання зробить завжди більше користі, ніж страх перед іншим, більш жорстоким, але супроводжуваний надією на безкарність;
   - страта не може бути корисною, тому що вона подає людям приклад жорстокості...;
   - право тлумачити закони не може належати суддям лише тому, що вони не законодавці... Немає нічого небезпечнішого за загальноприйняту аксіому, що варто керуватися духом закону... Дух закону залежав би від гарної чи дурної логіки судді, від гарного або дурного його тлумачення.
   Ідеї Ч. Беккаріа мали величезний резонанс не тільки в науковому середовищі. Багато монархів намагалися реалізувати їх на практиці. Король Пруссії Фрідріх II дуже високо цінував ідеї Ч. Беккаріа та намагався втілити їх у життя у своєму королівстві. У визначеній мірі його ідеї були реалізовані у Французькому кримінальному кодексі 1791 р.