§ 3. Дія адміністративно-правових норм

   Дія адміністративно-правових норм пов'язана з наявністю певних меж їх здатності здійснювати той чи інший вплив на регульовані суспільні відносини. Ці межі діють у часі та просторі, а також розрізняються за колом осіб.
   Дія адміністративно-правових норм у часі, як правило, не обмежена певними строками. Це означає, що вони діють до їх офіційної зміни або скасування. Однак можуть передбачатися часові межі дії, наприклад, на період дії надзвичайного стану на визначеній території, тобто на визначений строк.
   Для дії адміністративно-правових норм існують загальні правила:
   а) адміністративно-правові норми набувають чинності з часу їх доведення до відома виконавців. У окремих випадках вони набувають чинності в строк, визначений у нормативному акті;
   б) нормативний акт зворотної сили не має, а винятки щодо цього застерігаються в самому акті.
   Питання про дію адміністративно-правової норми в часі має велике практичне значення, тому не дивно, що воно є предметом окремого дослідження науковців. Від його правильного вирішення найчастіше залежить, який саме законодавчий або нормативний акт — новий чи старий — застосовуватиметься до конкретних відносин, які імперативні приписи здійснюватимуться.
   Питання про вступ адміністративно-правової норми в силу залежить від двох обставин:
   1) дати вступу норми в юридичну силу;
   2) меж дії норми при вступі в силу.
   Питання про межі дії нової норми передбачає три варіанти дії:
   - перспективна — дія щодо фактів, правовідносин, які виникли після вступу норми в силу;
   - негайна — дія щодо правовідносин, які виникли знову чи раніше, але з дати вступу норми в силу;
   - із зворотною силою — дія щодо правовідносин, які знову виникли, та правовідносин, які виникли до вступу норми в силу, але з більш ранньої дати.
   Щодо встановлення меж зупинення дії норми, яка існувала раніше, можливі три варіанти дії:
   - норма переживає себе, якщо продовжує регулювати відносини, які виникли на її основі після дати вступу в силу нової норми;
   - норма негайно зупиняє дію щодо відносин, які раніше регулювалися нею, з дати втрати нормою юридичної сили;
   - норма достроково зупиняє дію і таким чином впливає на правовідносини, які раніше регулювалися цією нормою, а потім стали регулюватися новою нормою із зворотною силою.
   Як правило, слід керуватися таким принципом: негайна дія норми — це загальне правило, а допущення переживання старої норми, надання зворотної сили новій повинно бути застережено актом уповноваженого органу.
   Дія адміністративно-правових норм у просторі передбачає територію, на яку поширюється їх юридична сила. Такою територією дії норм можуть бути окремі економічні зони. Іноді адміністративно-правові норми діють на території декількох держав відповідно до двосторонніх та багатосторонніх угод. Можливий “вихід” таких норм за межі державного кордону, коли вони регламентують діяльність українських організацій і громадян за кордоном. У межах України дія адміністративно-правових норм поширюється також на іноземців.
   Дія адміністративно-правових норм у просторі пов'язана зі статусом органу, який видав акт. Виходячи з цього, розрізняють:
   - норми, які діють на всій території України або в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць;
   - норми загального і галузевого характеру;
   - норми актів локального (внутрішньоорганізаційного) характеру.
   Дія адміністративно-правових норм за колом осіб розрізняється залежно від їх поширення на всіх громадян або на окремі їх групи (військовослужбовців, біженців, пасажирів, працівників окремих міністерств), тобто на так званих спеціальних суб'єктів адміністративного права.