5.1. Сутність держави

   Історія держави невіддільна від історії суспільства, разом із суспільством вона проходить довгий історичний шлях. Усебічно розкрити поняття, сутність, властивості й риси держави — завдання надзвичайно важке. Вирішити його можна лише при вивченні держави історично, у різних її зв’язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому наукові досягнення минулого і сучасності.
   З давніх часів мислителі намагалися відповісти на запитання, що таке держава. Античні філософи розглядали державу як певну організацію порядку в суспільстві, вбачаючи в цьому її суть і основне призначення. Ця ідея знайшла багатьох послідовників і надалі.
   У буржуазну епоху поширилось визначення держави як сукупності (союзу) людей, території і влади. Одні ототожнювали державу з країною, інші — із суспільством, ще інші — з колом осіб, що здійснюють владу. Деякі пов’язували поняття держави із психічним зв’язком між людьми. В. І. Ленін писав: “Держава — це машина для підтримки панування одного класу над іншим”.
   Усі ці підходи відображають лише окремі сторони функціонування держави — як засобу затвердження порядку в суспільстві чи інструменту придушення; як певної території і населення; як сукупності певних зв’язків між людьми. Однак це лише окремі, хоча й дуже важливі аспекти існування держави. Її сутністю є наявність специфічної державної влади, що носить публічний політичний характер.
   Існують різні концепції держави. Кожна з них по-різному підходить до визначення поняття держави, по-різному розкриває її сутність. Але при цьому сутність держави завжди розкривається через поняття публічної політичної влади. Сутність кожної конкретної держави визначається тим, кому належить державна публічна влада і в чиїх інтересах вона здійснюється.
   Окрім класових аспектів сутності держави, які не можна відкидати повністю, необхідно розглядати її загальносоціальні характеристики. Держава виявляється не тільки машиною, знаряддям, механізмом примусу і насильства, але й великою соціальною і культурною цінністю, і сутність її не зводиться тільки до класової природи, тому що вона на кожному етапі свого розвитку виконувала і загальносоціальні функції.