Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія




§ 3. Глобалізація економіки

§ 3. Глобалізація економіки

   Для глобальної фірми не існує державних кордонів, тому внаслідок глобалізації діяльності підприємств національні кордони окремих країн стрімкими темпами долаються іноземними суб’єктами господарювання. Зростаючий процес інтернаціоналізації економіки призводить до скорочення впливу на неї з боку національних урядів, адже на глобалізованих ринках саме підприємці, споживачі та власники капіталу визначають хід економічних перетворень.
   Причиною глобалізації діяльності підприємств є намагання максимізувати прибутки за рахунок розширення географії діяльності підприємства, вибору певної стратегії та структури підприємства. Використовуючи ефект економії на масштабі, глобальні фірми мають незначні витрати на виробництво продукції, що дає їм змогу легко входити до галузі й утримувати там свої позиції. Кожна глобальна фірма має свою стратегію поведінки на ринку і свої цілі. Якщо її метою є отримання надприбутків за рахунок своїх конкурентів та споживачів, їй важко завадити.
   Глобалізації діяльності підприємств сприяють:
   • розвиток вільної торгівлі, виникнення глобальних ринків;
   • усунення бар’єрів між країнами щодо переливу капіталу;
   • розвиток засобів комунікації;
   • науково-технічний прогрес.
   Коли підприємство має ефективні, конкурентоспроможні технології, воно створює в іншій країні новий товарний ринок (наприклад, послуги Інтернету) або вступає на вже існуючий товарний ринок (наприклад, послуги зв’язку).
   Глобалізація діяльності підприємств може відбуватися різними шляхами, зокрема:
   • створенням дочірнього підприємства в іншій країні, в тому числі спільно з іншим, можливо національним, підприємством;
   • набуттям контролю над підприємством в іншій країні;
   • створенням різного роду об’єднань, корпорацій, концернів;
   • укладенням угод про спільну діяльність між підприємствами різних країн;
   • злиттям з підприємством, яке розташоване в іншій країні.
   Процес глобалізації економіки має як позитивні, так негативні сторони. З одного боку, глобалізація сприяє зниженню вартості окремих товарів і послуг, вільному переміщенню інформації та технологій через державні кордони, інвестуванню в економіки держав, що розвиваються, тощо; з іншого — вона може бути причиною появи потужних олігопольних чи монопольних утворень. Такі утворення домінуватимуть в окремих галузях та сферах світового господарства одноособове, встановлюючи свої ринкові закони або домовляючись між собою. Це, безперечно, призведе до обмеження, спотворення чи усунення конкуренції з деяких товарних ринків з усіма можливими негативними наслідками.
   За таких умов є нагальна потреба посилити контроль за діяльністю та процесами злиття глобальних підприємств з боку національних антимонопольних відомств. Це можна здійснити, зокрема, посиливши роль конкурентної політики та законодавства як засобу регулювання економічних відносин та інструмента контролю за діяльністю глобальних підприємств. А для цього необхідно, щоб важелі конкурентної політики були ефективними й адекватними негативним наслідкам від процесів глобалізації економіки і зростання діяльності транснаціональних підприємств, оскільки без цих важелів неможливо володіти сучасною економічною ситуацією. Якщо відомства, відповідальні за збереження нормального конкурентного середовища, прагнуть зберегти за собою функцію “приборкувача економічної влади” на глобальних ринках, то вони мають переосмислити критерії своєї діяльності. Взагалі можна стверджувати, що економічний прогрес країн світу перебуває у прямій залежності від наявності й ефективності впровадження національного законодавства про захист економічної конкуренції.
   Слід зазначити, що особливо негативні наслідки від процесу глобалізації відчувають країни, де немає контролю за злиттям або він недосконалий. Це спонукає національні уряди до створення власного законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки на сучасному етапі основою захисту конкуренції від негативного впливу новітніх глобальних економічних перетворень залишається саме національне законодавство.
   Можливо, одним з дієвих заходів, що допоможе запобігти негативним наслідкам від процесу глобалізації, є глобалізація законодавства про захист економічної конкуренції, тобто зведення воєдино національних законів, що регулюють діяльність глобальних підприємств. Міжнародне зближення законів, що регулюють діяльність таких підприємств, сприятиме запровадженню єдиних правових норм, які забезпечать певні економічні та комерційні переваги. В економіці, що стає дедалі більш міжнародною, відсутність єдиного підходу до регулювання діяльності та процесів злиття глобальних підприємств все помітніша під час вирішення проблемних питань конкуренції міжнародного рівня, зокрема тих, які зумовлені діяльністю та злиттями глобальних підприємств.

   Контрольні запитання для самоперевірки
   1. Що таке економічна концентрація суб’єктів господарювання?
   2. Чому потрібен контроль за економічною концентрацією?
   3. Який орган в Україні здійснює контроль за економічною концентрацією?
   4. З яких нормативно-правових актів складається законодавство, що регулює процеси економічної концентрації суб’єктів господарювання?
   5. Яка концентрація потребує попереднього одержання згоди, а яка не потребує?
   6. Що необхідно зробити для здійснення економічної концентрації?
   7. Хто є учасниками концентрації?
   8. У чому полягає сутність надання попередніх висновків на концентрацію?
   9. Коли розпочинається розгляд справи про економічну концентрацію?
   10. У яких випадках не надається згода на економічну концентрацію?
   11. У чому полягає сутність глобалізації економіки?

 
< Попередня   Наступна >