Підручники онлайн
Головна arrow Конкурентне право arrow Конкурентне право (Удалов Т.Г.) arrow § 2. Отримання переваг над конкурентом за рахунок його інтелектуальної діяльності та ділової репутації
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 2. Отримання переваг над конкурентом за рахунок його інтелектуальної діяльності та ділової репутації

§ 2. Отримання переваг над конкурентом за рахунок його інтелектуальної діяльності та ділової репутації

   До першої групи порушень, що вчиняються шляхом недобросовісної конкуренції, належать неправомірні дії, спрямовані на отримання певних переваг над конкурентом за рахунок його інтелектуальної діяльності та ділової репутації. Ця група включає такі порушення:
   1. Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки.
   2. Неправомірне використання товару іншого виробника.
   3. Копіювання зовнішнього вигляду виробу.
   4. Порівняльна реклама.
   Характерною ознакою цих порушень є те, що вони водночас спрямовані на неправомірне використання результатів інтелектуальної праці суб’єкта господарювання та на спотворення його ділової репутації, навмисно чи ненавмисно.
   Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки. Відбувається у вигляді неправомірного використання предметів інтелектуальної праці, а саме: чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць походження товарів.
   Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця).
   Зазначені предмети є результатами інтелектуальної діяльності фізичних чи юридичних осіб, права на них охороняються законодавством. Тому їх використання без дозволу уповноваженої на те особи (власника) є правопорушенням. Захист від неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки необхідний ще й тому, що він дає змогу:
   • стимулювати творчу діяльність та заохочувати прагнення здобути ділову репутацію високого рівня;
   • забезпечити споживачів важливою інформацією (споживач знатиме, що товар виробила добросовісна особа);
   • зменшити можливість несумлінних продавців реалізовувати товар неналежної якості.
   Неправомірне використання товару іншого виробника. Ним визнається введення на ринок товару конкурента під своїм позначенням шляхом змін чи зняття позначень конкурента без його дозволу. Таким чином недобросовісний конкурент намагається здобути певний імідж на ринку та “розкрутити” свою торгову марку за рахунок сумлінного суб’єкта господарювання, який належним чином стежить за якістю та асортиментом продукції, вкладаючи при цьому значні кошти.
   За такої ситуації добросовісний підприємець може нести значних збитків, наприклад, у разі проведення недобросовісним конкурентом “агресивної” рекламної компанії своєї торгової марки.
   Копіювання зовнішнього вигляду виробу. Вчиняється шляхом копіювання зовнішнього вигляду виробу конкурента і введення його на ринок без однозначного зазначення виробника копії. Ці дії можуть бути визнані порушенням, якщо вони призводять чи можуть призвести до змішування з виробами іншого суб’єкта господарювання.
   Не визнається порушенням копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо воно зумовлено виключно їх функціональним застосуванням.
   Через зовнішній вигляд товару підприємець намагається виділити його із загальної маси схожих товарів. Це здійснюється шляхом надання своєму товару нової оригінальної форми, малюнку, кольорової гами тощо. Зовнішній вигляд товару — результат творчої діяльності підприємця. Щоб надати товару оригінальності та неповторності, він витрачає значні інтелектуальні та фінансові ресурси. Наділяючи товар оригінальними ознаками, підприємець намагається здобути прихильність споживачів, забезпечуючи при цьому його належну якість. Тому копіювання зовнішнього вигляду товару недобросовісним конкурентом може завдати збитків дійсному виробникові, а також підірвати його авторитет на ринку.
   Порівняльна реклама — реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта господарювання. Це порушення вчиняється шляхом доведення до споживачів неправдивих, неточних або неповних відомостей стосовно товару конкурента. Зазначені неправомірні відомості можуть стосуватися якості, асортименту, вартості тощо продукції конкурента.
   Разом з тим порівняння у рекламі, що підтверджені фактичними даними, є достовірними, об’єктивними та корисними для споживачів, не можуть бути визнані недобросовісною конкуренцією.
   Предметом порівняння у рекламі можуть бути товари, ділова репутація конкурента. Порівняльна реклама може бути правомірною та неправомірною. Правомірна порівняльна реклама містить об’єктивну інформацію стосовно конкурента, неправомірна — неправдиву, неточну або неповну інформацію стосовно товару конкурента.
   Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом неправомірного використання назв місць походження товарів.
   За заявою Державної антимонопольної служби Грузії, яка діяла в інтересах тринадцяти підприємців Грузії, що мають пріоритетне право на використання назви місця походження товару (Боржомі) при виробництві та реалізації мінеральної води з Боржомських джерел, органи Антимонопольного комітету провели дослідження ринку мінеральної води з метою виявлення неправомірного використання позначення “Боржомі” на етикетках мінеральної води, яка реалізується на українському ринку.
   За наслідками перевірок встановлено, що, не маючи дозволу від власників ліцензій або уповноважених ними осіб, хлібокомбінати Любешівської та Ратнівської райспоживспілок, СП “Колківський хлібокомбінат” Маневицької райспоживспілки, СП “Хлібзавод Старовижівської райспоживспілки” (Волинська область); ТОВ “Фірма “ІНЕКС” (м. Дніпропетровськ); СП ТОВ “Голд Вассер”, ТОВ “Компанія продімпорт”, ТОВ “Встреча” (м. Київ); хлібохарчокомбінати Володарської та Обухівської райспоживспілок, промкомбінат Баришівської райспоживспілки, ТОВ “Баланс-2” (Київська область); ТОВ ВКП “Манг” (м. Луганськ), ТОВ “Завод безалкогольних напоїв” та КСП “Тепличний” (Луганська область); ТОВ “Дарл” (м. Одеса); СП “Острозький плодоконсервний завод”, СП “Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат”, ВАТ “Здолбунівський завод продтоварів” (Рівненська область); ТОВ “Арвіді” та науково-виробнича приватна фірма “Іштар” (м. Харків); ВАТ “Високопільська харчосмакова фабрика”, Високопільська філія виробничо-комерційної компанії “Орбі-Україна” (Херсонська область); ТОВ “Талер” (м. Ялта) для маркування своєї продукції — штучно мінералізованої води використовували на етикетках позначення “Боржомі” (типу Боржомських вод), яке містило неправомірне порівняння штучно мінералізованої води виробництва цих підприємств зі справжньою загальновідомою лікувально-столовою мінеральною водою грузинського походження з назвою “Боржомі”. Використання позначення “Боржомі” на етикетці виробів українських підприємств призводило до змішування їх продукції з продукцією грузинського походження.
   Дії підприємств органи Антимонопольного комітету України кваліфікували за ст. 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” як неправомірне використанню без дозволу уповноваженої на те особи назв місць походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого підприємця, який має пріоритет на їх використання.
   Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом використання без дозволу уповноваженої на те особи знаків для товарів і послуг.
   До Запорізького відділення Комітету надійшла заява від ЗАТ “Оболонь” (м. Київ) про неправомірне використання його об’ємного товарного знака у вигляді пляшки ТОВ “ЛГЗ “Кристал” (м. Запоріжжя).
   ЗАТ “Оболонь” та ТОВ “ЛГЗ “Кристал” займаються ідентичною діяльністю — виробництвом слабоалкогольних напоїв. Свою продукцію обидва підприємства розливають у пляшки місткістю 0,33 л із написом “ОБОЛОНЬ”. ЗАТ “Оболонь” у свій час за рішенням Держпатенту України отримало свідоцтва на об’ємний товарний знак у вигляді пляшки та на словесний товарний знак у графічному зображенні “ОБОЛОНЬ”.
   Згідно з експертним висновком патентного повіреного пляшка з позначенням “ОБОЛОНЬ”, яка використовується ТОВ “ЛГЗ “Кристал” як тара для розливання напоїв, тотожна пляшці, в яку розливає свою продукцію ЗАТ “Оболонь”. За цих обставин можливе змішування продукції двох зазначених підприємств.
   Дії ТОВ “ЛГЗ “Кристал” Запорізьке відділення Антимонопольного комітету кваліфікувало за ст. 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” як неправомірне використання без дозволу уповноваженої на те особи знаків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта, який має пріоритет на їх використання.
   Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненого шляхом порівняльної реклами.
   До Антимонопольного комітету України звернувся представник компанії “Яманучі Юроп Б. В.” (Японія) із повідомленням про те, що компанія “Ранбаксі” (Індія) здійснила порівняльну рекламу свого препарату “Гистак” (рос. мовою), який реалізується на українському ринку медичних препаратів, з іншими препаратами, зокрема з препаратом “Де-нол” виробництва компанії “Яманучі Юроп Б. В.”, і при цьому навела недостовірні відомості.
   Антимонопольний комітет України розглянув рекламний проспект препарату “Гистак”, наданий представником компанії “Яманучі Юроп Б. В.”, в якому зазначалось: “Гистак” превосходит по безопасности й зкономичности другие противоязвенные препарати, не имеет недостатков й побочних зффектов, свойственних циметидину, омепразолу, де-нолу” (рос. мов.) і дійшов висновку, що наведена в рекламі інформація може бути недостовірною й некорисною для споживачів.
   Представникові компанії “Яманучі Юроп Б. В.” було розяснено права компанії щодо захисту від проявів недобросовісної конкуренції та деякі норми Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, а також надано пропозиції щодо врегулювання спору без втручання відповідних органів державної влади.
   Представництво компанії “Яманучі Юроп Б. В.” повідомило Антимонопольний комітет про те, що спірне питання, яке виникло між компаніями “Яманучі Юроп Б. В.” та “Ранбаксі”, врегульовано.

 
< Попередня   Наступна >