Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи

1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи

   Історична школа в політичній економії виникла у першій половині ХIХ ст., як реакція на поширення класичної політичної економії. Особливо в Німеччині появилися критичні замітки і заперечення щодо твердження всеосяжності теоретичних розробок класичної школи і можливостей вирішення країнами заходу і, в першу чергу в Англії, всіх проблем економічного життя суспільства, спираючись на теорію, яка має завершену форму і не допускає ніяких спростувань і відхилень. Суспільство ХIХ ст. розвивалося і змінювалося в сторону глибшого розуміння людиною її призначення в творенні навколишнього середовища і це породило потребу в суспільній науці нового типу. Окремі автори континентальної Європи, і особливо Німеччини, засумнівалися в тому, чи достатня проста імітація фізики для розробки практично корисної суспільної науки. Тон їх критики і заперечень був націоналістичним, а по змісту вони носили теоретичний характер. Економічні інститути, що сформувалися в різних країнах, відрізняються один від другого, відзначають вони, і слід чекати, що принципи і критерії, які використовуються для того, щоб пояснити розвиток торгівлі і транспорту в цих країнах не співпадають з відповідними принципами і критеріями, які стосуються Англії. Тогочасна Німеччина характеризується економічною відсталістю, збереженням залишків феодалізму, середньовічним сільським господарством, нерозвинутою індустрією.В результаті війн з Наполеоном Бонапартом у 1806 – 1807 рр. Пруссія остаточно розпадається. Політичний консерватизм та протиборство дрібних майже феодальних держав, об’єднаних у конфедерацію за національною ознакою, запізнілий розвиток національної держави передбачали необхідність в заходах неомеркантилістського характеру.
   Відсутність внутрішнього ринку, єдиної грошової системи, нерозвиненість транспорту і зв’язку, існування митних кордонів між окремими німецькими державами, розбіжність мір, ваг, наявність в обігу до 600 видів монет все це формувало особливі погляди німецьких економістів на свободу торгівлі. Вони вважали, що фритредерська політика доречна лише для країн, які в своєму економічному розвитку змогли вирватися вперед. Та не придатна для країн, які всіма силами намагаються подолати свою господарську відсталість.
   Німеччина втратила позиції одного з центрів світової торгівлі після великих географічних відкриттів ХV – ХVI ст. і залишилась без зовнішніх джерел нагромадження капіталу. Пальма першості тут дісталася Англії. Саме вона, інтенсивно розвиваючись, панувала на німецьких ринках внаслідок відсутності протекціоністських заходів.
   Пануючі традиції історико-філософської думки в Німеччині: потужний вплив знаменитого філософа Г .В. Ф. Гегеля (1770 – 1831), не менш відомих вченого-правознавця Ф. К. фон Савіньї (1779 – 1861) та філософа В. Дільтея (1833 – 1911) – вплинули на склад мислення німецьких економістів. Їм важко було сприйняти індивідуалістську філософію англійського утилітаризму (намагання мати з усього користь). У. Мітчелл писав про цей період в історії Німеччини, що економічне життя стабілізувалося, викристалізувалося у відповідності з означеними формами і порядками, які в значній мірі визначалися політичними інститутами, звичаями, що існували на протязі досить тривалого періоду [57, с. 24]. Німецькі економісти підкреслювали, що економічні питання однаково є і питаннями політичними, тому поняття “політична економія” чи “національна економія” в Німеччині зберігало істинний зміст, який в англосаксонських країнах було втрачено і це передбачало в більшій мірі розгляд правил державного управління, ніж механізму ринкових цін [57, с. 24]. Вони спиралися на ідею Гегеля, що розвиток людського суспільства, по суті, є проявом духу народу і тому держава з етичної точки зору, завжди займає пануюче становище в порівнянні з індивідуумом і сім’єю. Такою була філософська концепція, котра лягла в основу методології історичної школи. Розвиток як правових норм, так і мови, і звичаїв походить із досвіду людей вважав Ф. Совіньї, доказуючи тим самим, що право – частина всієї культури і у тому випадку, коли в нього не вмішуються довільним чином, воно розвивається “природним шляхом”.
   Найбільший вплив на розвиток історичної і економічної думки в Німеччині мав філософ Вільгельм Дільтей, який підкреслював, що історії доводиться мати справу з конкретними індивідуумами, а природничим наукам – з абстрактними поняттями. Природничі науки повинні описувати ті чи інші явища і пояснювати їх, в той час як найбільш важливе завдання, яке стоїть перед суспільними науками, полягає в тому, щоб зрозуміти. Він відзначав, що пояснення передбачає пошук причинних зв’язків, а розуміння спирається на дослідження мотивів людської діяльності, яка спричинила появу ти чи інших життєвих явищ. Тому при дослідженні історик спирається на власний життєвий досвід. З допомогою власного досвіду науковець заставляє минуле оживати, і в тому, що він відтворює, насправді проявляється його індивідуальність [101, с. 25]. В. Дільтей вважав, що наука, яка вивчає поведінку людини відрізняється від науки, що вивчає неживу природу. Оскільки пізнання істини в сфері людської культури здійснюється на основі внутрішнього сприйняття, трактовка змісту історичних подій з плином часу змінюється в залежності від культурного рівня автора і його діяльності. Під впливом цього німецькі економісти відкинули твердження класиків. Вони вважали їх теорії відірваними від реальної дійсності. В Німеччині існувала стійка позиція історичного дослідження, а строго теоретичний аналіз, яким користувалася класична політична економія, тут не мав глибоких коренів.

 
< Попередня   Наступна >