3.3. Еволюція економічної доктрини соціал-демократії

   Під впливом таких протилежних економічних теорій, як неолібералізм та кейнсіанство відбувалася подальша еволюція соціал-демократичних ідей у ХХ ст. Ця еволюція відбувалася на основі доктрини “демократичного соціалізму”, під яким розуміється і процес суспільних перетворень, і принцип економічної діяльності, і суспільство майбутнього.
   Зазнавши впливу кейнсіанської доктрини, соціал-демократи наголошували на необхідності посилення ролі держави у забезпеченні ефективного попиту та реальної участі трудящих в управлінні, регулюванні соціальних процесів, запровадженні соціальних реформ тощо.
   У післявоєнний період “демократичний соціалізм” став офіційною доктриною Соціалістичного Інтернаціоналу, в основу якого покладена ідея практичного реформування західних соціально-економічних систем.
   В сучасних умовах концепція “демократичного соціалізму” є комплексною програмою поступового реформування західних соціально-економічних систем на шляху побудови соціалістичного суспільства. Найважливішою її ознакою є відмова від кінцевої мети у комуністичному трактуванні.
   Головною умовою побудови соціалізму проголошується утвердження принципів демократії у трьох сферах:
   - політичній (парламентська форма законодавства та економічної політики, сильні профспілки тощо);
   - економічній (змішана економіка як “третій”, відмінний від капіталізму і державного соціалізму шлях розвитку суспільства);
   - соціальній (широкомасштабна соціальна політика та соціальний захист населення, реформування соціальної сфери тощо).
   Концепція “змішаної економіки” є сутністю соціал-демократії і передбачає:
   - плюралізм відносин власності (поєднання державного, кооперативного і приватного секторів);
   - співіснування різних суб'єктів управління виробництва (взаємодія менеджерів, власників і профспілок);
   - демократизацію державного управління, поєднання ринкових і колективних методів регулювання на мікрорівні;
   - визнання плюралізму національних моделей побудови соціалістичного суспільства.
   Еволюція економічних ідей соціал-демократизму наприкінці ХХ ст. пов'язана:
   - з новим етапом науково-технічної революції та зміною соціальної бази соціал-демократичного руху на основі зростання частки представників нових середніх верств (висококваліфікованих робітників, менеджерів, дрібних підприємств сфери послуг);
   - феноменом неоконсерватизму, тиском монетаризму та послабленням регулюючої ролі держави у більшості розвинених країн;
   - економічними та політичними потрясіннями ХХ ст., крахом соціалістичної системи та розвалом СРСР;
   - процесами глобалізації економіки. Оновлення економічних концепцій сучасного соціал-демократизму
   - засноване на врахуванні існуючих нині ринкових та інституціональних факторів суспільного розвитку, відмові від радикалізму, пристосуванні до вирішення конкретних соціально-економічних проблем.
   Сучасний етап в розвитку соціально-економічних концепцій характеризується:
   - переорієнтацією з проблем реформування власності на питання демократизації управління;
   - спробами поєднати динаміку конкурентної ринкової економіки з ідеалами соціалістичної справедливості;
   - новими підходами до визначення місця та ролі держави в економіці;
   - перенесення акцентів з питань підвищення заробітної плати та зростання обсягів споживання на зміни у “якості життя” та задоволенні вищих потреб особистості;
   - підвищеною увагою до проблем глобалізації, загострення глобальних проблем та шляхів їх вирішення;
   - визнанням інституціональних факторів важливими чинниками реформування існуючого суспільного ладу.
   На сьогоднішній день соціал-демократичний рух є важливою суспільною силою, яка в значній мірі визначає напрямки еволюції провідних країн світу з утвердження політичної, економічної та соціальної демократії, цінностей свободи, рівності, справедливості й солідарності.
   Досвід соціально-економічних перетворень, здійснених на основі економічних ідей соціал-демократії, цікавий для економічної науки. Важливе значення для розвитку економічної думки мали їх ідеї щодо вступу капіталізму в нову фазу історичного розвитку, пов'язану з пом’якшенням соціально-економічних суперечностей, виникненням можливостей їх мирного розв’язання та еволюційного переростання капіталізму в соціалізм.