1.1. Історичні умови виникнення та суть соціалістичних утопічних ідей

   Витоки соціалістичних економічних вчень беруть початок з глибини історії. З давніх часів люди мріяли про справедливе і щасливе суспільство, в якому відсутні експлуатація і гноблення, економічні і соціальні нерівності. Все це знайшло відображення в творах багатьох мислителів, у розроблених ними моделях якогось „справедливого” суспільства майбутнього.
   Однією із перших утопічних ідей була модель ідеальної держави Платона („Політейя”, „Закони”), яка базувалася на суспільних інтересах та рівності. Ідеї християнського комунізму, заснованого на принципах рівності, суспільно корисної праці знаходять своє відображення в новозавітній книжці „Діяння апостолів”. З тих пір виникало і зникало багато утопічних концепцій. Проте особливо популярними вони стали з ХV століття, коли розпочався період розкладання феодалізму і зародження нових капіталістичних відносин у  Західній Європі. З'являються фантастичні проекти побудови безкласового суспільства.
   Безпосередньою причиною їх появи у період пізнього середньовіччя стали розорення селянства, зубожіння народних мас, що спонукало до посилення стихійної боротьби проти феодалізму.
   В історії економічної думки можна виділити два основні етапи розвитку соціалістичних утопічних економічних ідей:
   - ранній утопічний соціалізм, який виражений у фантастичних проектах видатних мислителів ХV – XVII ст. Т. Мора, Т. Кампанелли, Ш. Мельє, Т. Мюнцера та ін. Передумовами виникнення даних проектів стали: розклад феодалізму, первісне нагромадження капіталу, яке супроводжувалося розоренням селянства та зубожінням переважної більшості населення. Тому саме у творах ранніх соціалістів-утопістів відображена ідеологія антифеодального протесту, прагнення до усунення феодальних привілеїв та залежностей, утвердження справедливого і щасливого суспільства;
   - пізній утопічний соціалізм (XVII – ХІХ ст.), який базується на ідеях вдосконалення і перебудови капіталістичного суспільства і найбільш відомими представниками якого були К. А. Сен-Сімон, Ш. Фур'є, Р. Оуен. Передумовами, які вплинули на формування їх ідей, були завершення промислового перевороту, масове розорення селянства, майнове розшарування суспільства, зростання безробіття, погіршення становища робітничого класу, загострення соціальних суперечностей тощо.
   Якщо теорії раннього утопічного соціалізму були більш прагматичними і переважно досліджували господарські реальності та матеріальні умови економічної діяльності, то в концепціях пізніх соціалістів-утопістів створюються фантастичні проекти швидкої побудови справедливого суспільства, опираючись на тогочасні суспільні інституції – державу, науку, мораль, політику і наявну економічну базу.
   Незважаючи на існуючі відмінності, для більшості соціалістичних утопічних учень характерними є такі спільні риси:
   - емоційна критика феодалізму та капіталізму за їх неспроможність забезпечити справедливий розподіл багатства та неефективне використання матеріальних і людських ресурсів;
   - заперечення приватної власності та вільної конкуренції як основи експлуатації та соціальної нерівності;
   - розуміння розвитку людського суспільства як історичного процесу, що проявляється в заміні існуючого ладу більш прогресивним і справедливим;
   - здійснення не лише опису ідеального суспільства, але і намагання нав'язати людям обов'язковий образ дій і поведінки, регламентацію їх життя;
   - відмова від насильницьких, революційних методів побудови ідеального суспільства і віра у можливість трансформації існуючого суспільного ладу в ідеальне суспільство за рахунок виховання населення, пропаганди і поширення соціалістичних ідей.