Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


МОЛОДІЖНА КУЛЬТУРА

МОЛОДІЖНА КУЛЬТУРА

   Окремим суспільним групам властиві особливі риси свідомості, поведінки, стилю життя. Вони створюють власну культурну нішу - субкультуру, яка може бути досить замкнута й автономна стосовно пануючої культури (від лат. sub - частка, що вказує на перебування під чим-небудь, біля чого-небудь) або протистояти її фундаментальним цінностям - контр культ ура.
   Про особливу молодіжну субкультуру заговорили в країнах Заходу після Другої світової війни. Молодіжна культура далеко не однорідна; у ній виявляються статеві, етнічні, соціально-класові відмінності. Так, для співтовариств молодих чоловіків характерний дух змагальності, установка на власний успіх. Для дівчат важливий не стільки результат спільної діяльності, скільки характер міжособистісних відносин, що складаються. Вони більш тонко підходять до вибору партнера для спілкування.
   У той же час молодіжну культуру можна розглядати як деяке ціле, якій притаманні певні характерні риси. Насамперед це особливий характер відносин, зосереджений скоріше на дружбі і приятелюванні в групах однолітків, ніж на сім'ї. Потреба в спілкуванні з ровесниками виникає, як відомо, дуже рано. Юнацькому віку властиво як прагнення до відокремлення, насамперед від старших (учителів, батьків), так і бажання належати до якої-небудь спільності однолітків. Складаються так звані неформальні молодіжні групи (слово "неформальні" уданому випадку вживається, щоб підкреслити принципове розходження з офіційно зареєстрованими і керованими дорослими суспільними молодіжними організаціями).
   Потреба в спілкуванні в кожного перетворюється у свої, особливі мотиви, що спонукують примикати до тієї чи іншої групи, до того чи іншого молодіжного напряму. Хтось сподівається знайти тут розуміння й емоційну підтримку, якої позбавлений у товаристві дорослих. Інший відчуває, що групова приналежність множить його сили і робить більш захищеним у безжалісному світі гострої конкуренції і суперництва. Є і ті, хто прагне відчути владу над іншими.
   Багатьом молодіжним групам властиве суперечливе сполучення однаковості і неподібності, особливості. Однаковість (у стилі поведінки, музичних. пристрастях, модній атрибутиці) підтримується усередині груші. Разом з тим, саме співтовариство прагне (насамперед зовні) виділитися в загальному потоці молодіжних рухів.
   Деякі неформальні молодіжні об'єднання не тільки відокремлюють себе від суспільства, але й у певних межах протистоять йому, відкидаючи сформовані цінності і культуру (у цьому випадку можна говорити про молодіжну контркультуру). Таке демонстративне неприйняття суспільних засад, моралі, способу життя більшості особливо яскраво проявилося в молодіжних рухах у західних країнах у 60-і рр. XX ст. Деякі виступи студентів і молодих робітників проходили навіть під політичними гаслами (нові ліві). Надалі протест став виражатися не стільки в прямому протистоянні суспільству, скільки в спробах "піти" від нього, створивши нові форми людського гуртожитку (колонії хіпі).
   У нашій країні часом появи неформальних молодіжних об'єднань стали 80-і рр. XX ст. Найбільш впливовим напрямом став рок-рух, об'єднане, крім захоплень певним музичним стилем, загальними ідейними установками: анти-бюрократизмом, пацифізмом, антитоталітаризмом. У 1987 р. пройшли перші фестивалі популярних рок-груп на великих концертних площадках,
   Сьогодні існує безліч груп і напрямів у молодіжній культурі. Діяльність більшості з них охоплює сферу дозвілля (музика, спортивно-технічні захоплення тощо). Виклик суспільній думці найчастіше виражається в особливостях одягу і модних доповнень до нього. Іноді, однак, відбуваються і прямі антигромадські дії (хуліганство, бійки), наприклад, між групами футбольних чи хокейних фанатів. У цьому випадку суспільство зіштовхується з поведінкою, яка відхиляється від норм.
   Крайній і найнебезпечніший прояв поведінки, яка відхиляється від норм, - злочинність - теж, на жаль, зустрічається в молодіжному середовищі (згадайте, що ви знаєте про поведінку, яка відхиляється від норм. Які причини злочинності? У чому полягають головні напрями боротьби з нею?). Молодіжні кримінальні угруповання відрізняє тверда ієрархія і підпорядкування, строгий розподіл функцій, кругова порука. Вони замкнуті і закриті.
   Велику роль у виникненні і поширенні молодіжної культури відіграють засобу масової інформації. Схильність наслідувати моделям побаченого по телебаченню й у кіно зазначають не тільки підлітки, але і молодь. Проілюструємо це на такому прикладі. У 1993 р. у США був показаний кінофільм "Програма". В одному з його епізодів студент університету з метою демонстрації власної мужності лежав на розділовій смузі оживленого шосе, у той час як важкі вантажівки зі свистом проносилися поруч з ним. Протягом двох тижнів після демонстрації фільму двоє молодих хлопців у різних штатах спробували проробити теж саме. Наслідки виявилися трагічними: обидва були задавлені на смерть водіями, що їх не помітили.
   Підводячи підсумки, виділимо основні риси молодіжної культури:
   - виклик цінностям дорослих і експерименти з власним способом життя;
   - включення в різні групи однолітків;
   - своєрідні смаки, особливо в одязі і музиці;
   - це швидше культура дозвілля, ніж робота.

Основні поняття

   Молодь як соціальна група.

Терміни

   Тінейджери. Інфантилізм. Субкультура. Контркультура.

Запитання для самоперевірки

   1. Які основні психологічні особливості юнацького віку?
   2. Яких прав й обов'язків набуває громадянин нашої держави, досягнувши повноліття?
   3. Як міняються в молоді роки соціальні ролі і статус людини?
   4. Наведіть приклади, які показують можливості індивідуального вибору молодої людини в різних сферах життя.
   5. Що свідчить про збереження престижу освіти в нашому суспільстві?
   6. У чому переваги і недоліки державної системи освіти?
   7. Які фактори нинішньої соціально-економічної ситуації в нашій країні сприяють, а які - перешкоджають працевлаштуванню молоді?
   8. Які пільги на виробництві передбачені для неповнолітніх?
   9. Охарактеризуйте основні риси сучасної молодіжної культури.
   10. Що властиво неформальним молодіжним об'єднанням?

Завдання

   1. Деякі представники старшого покоління вважають, що значна частина сучасної молоді не живе, а проживає, не працює, а підробляє, не робить, а робить вигляд.
   Як ви ставитеся до такої точки зору? Поясніть свою позицію.
   2. Тетяні 18 років. Два роки тому вона пішла з сім'ї. Головна причина - неприйняття способу життя батьків, що, за її словами, "тільки працюють, а у вільний час "зависають" біля телевізора". Прокоментуйте цю ситуацію.
   3. Із якими з наведених нижче характеристик молодіжної культури ви згодні? Чому? Молодіжна культура це:
   - пошук збудження, автономії й індивідуальності;
   - прагнення створювати нове, а не просто приймати наявне;
   - особливий одяг, музика, дозвілля, які заохочуються комерційно.
   4. Один дослідник так писав про підліткові неформальні групи: "Збираючись в гурт, почуваючи в ній безкарність... розумово незрілі через вік підлітки повторюють історію варварів, які руйнували усе, що перевищувало їхнє розуміння і естетичний рівень. У них бушує агресивний інстинкт".
   Чи згодні ви з такими оцінками? Чи властива яка-небудь із зазначених рис молодіжним неформальним групам?

 
< Попередня   Наступна >