ЗАРОДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ

   Слово капітал походить з пізньої латини. З'явившись у побуті близько XII-XIII ст., воно спочатку означало цінності, запас товарів, масу грошей або ж гроші, що приносять відсоток. Саме вони давали можливість придбати будь-який інший товар. Гроші, що пускаються в торговий обіг, здавалося, самі собою приносили доходи. Купці прагнули наживатися на різниці в цінах товарів на різних ринках. Лихварі давали гроші в борг під відсотки. І в тому, і в іншому випадку гроші виступали джерелом власного збільшення. Але ці зміни відбувалися тільки в сфері обігу.
   Поступово до власників грошей приходило усвідомлення того, що є інший, більш ефективний спосіб одержання доходів. Нарощуючи випуск товарів, можна успішніше конкурувати на ринку, граючи на цінах. Зрозумівши це, власники грошей зрозуміли й інше: для проникнення капіталу в сферу виробництва потрібні певні суспільні відносини, і насамперед потрібно було, щоб власник грошей міг знайти на ринку такий товар, який, будучи вкладеним у виробництво інших товарів, давав би прибуток стійко і постійно. Таким товаром виявилася робоча сила - здатність людини своєю працею створювати товари, які володіють більшою вартістю, ніж вартість самої робочої сили.
   Перетворення робочої сили в товар стало можливим в умовах первісного нагромадження капіталу, що було підготовлено, з одного боку, звільненням людей праці від кріпосної залежності, а з іншого боку "звільненням" від власності на засоби виробництва.
   У результаті всіх цих перетворень докорінно змінився спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. На місце позаекономічного примусу до праці прийшло інше: формально рівноправний договір, у якому беруть участь двоє. Один з них - підприємець, власник засобів виробництва, інший -працівник, власник робочої сили. Однак другий при зовнішній рівності становища "договірних сторін" не вільний у виборі умов договору. Відносини між працівником і власником засобів виробництва остаточно набули економічного характеру, що не могло не позначитися на всіх інших сторонах життя суспільства.