Підручники онлайн
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ (Юрій М.Ф.) arrow РОЗКВІТ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


РОЗКВІТ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

РОЗКВІТ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

   Це був період великого розквіту полісної організації суспільства, що зробила вплив на всі сторони його життя. Поліс був суспільною громадою, важливою особливістю якої було сполучення общинного характеру і своєрідних рис, що відрізняли цю громаду від родової, сімейної, територіальної тощо. У її основі лежала антична форма власності, яка була одночасно державною (спільною) і приватною. Власником основного засобу виробництва (землі) міг стати лише той, хто був повноправним членом суспільної громади. Верховним правом на землю (правом володіти, користуватися і розпоряджатися нею) володів тільки колектив громадян. Взаємозв'язок і взаємозумовленість права власності на землю і цивільні права сприяли визнанню всіх громадян рівноправними.
   У полісах діяли різні органи управління, але верховним органом у більшості полісів були народні збори, яким належало право остаточного вирішення всіх найважливіших питань.
   Ще однією особливістю поліса було об'єднання політичної і військової організації. Громадянин-власник одночасно був і воїном, що забезпечував недоторканність поліса, а виходить, і своєї власності. Економіка поліса базувалася на землеробстві і скотарстві, виноградарстві 1 садівництві. Основним принципом була ідея автаркії(самозабезпеченності). Засоби існування, що не залежать від зовнішніх, природних факторів, розглядалися як економічна основа свободи. Надлишки продуктів складали предмет продажу й обмінювалися через ринок. Таким чином, поліс здійснював економічні, військові і політичні функції.
   Відповідно до основних принципів поліса вироблялася полісна система цінностей: тверда впевненість у тому, що поліс - вище благо, існування людини поза його рамками неможливе, а благополуччя окремої особи залежить від благополуччя поліса. До цінностей поліса відносилися також визнання переваги землеробської праці над іншими видами діяльності (виключення складала лише Спарта, де цінністю вважалася і війна); прагнення зберегти незмінними й економічну основу, і всі інші умови життя поліса, пріоритет традицій. Бажання накопичення засуджувалося як анти цінність.
   У той період почалося поширення рабства класичного типу. Наприклад, в Афінах раб не тільки не мав власності на засоби виробництва, але і був "розмовляючим знаряддям", що належало його хазяїну. Право власності рабовласника на раба нічим не обмежувалося. Діти рабинь називалися приплодом і також ставали рабами. Раби в Греції - це, як правило, захоплені під час військових походів чи піратських набігів військовополонені, що надходили на невільницькі ринки і ставали "живим товаром".
   Поліс, що сформувався в специфічних природних умовах Еллади при своєрідності її соціально-економічного і політичного розвитку, був явищем, практично невідомим у світі древніх цивілізацій Переднього Сходу, що різко відрізнявся від існуючих там форм організації суспільства. Він вплинув на елліністичні цивілізації і Рим.

 
< Попередня   Наступна >