ЗНАТИ СУСПІЛЬСТВО, У ЯКОМУ ЖИВЕШ

   Суспільне життя, як ми вже переконалися, складне і багатогранне, тому його вивчають багато наук, що одержали назву суспільних (історія, філософія, соціологія, політологія, правознавство, етика, релігієзнавство, естетика тощо). Кожна з них розглядає певну сферу суспільного життя. Так, юриспруденція досліджує сутність і історію держави та права. Предметом етики є норми моралі, естетики - закони мистецтва, художньої творчості людей. Найбільш загальні знання про суспільство в цілому покликані давати такі науки, як філософія і соціологія.
   Ми уже відзначали, що суспільство має свою специфіку в порівнянні з природою. "У всіх сферах природи... панує певна закономірність, незалежна від існування мислячого людства",- писав найвидатніший учений-фізик М. Планк. Тому природознавство може зосередитися на вивченні цих об'єктивних законів розвитку, незалежних від людини. Суспільство ж - це не що інше, як сукупність людей, наділених волею і свідомістю, що робить дії і вчинки під впливом певних інтересів, мотивів, настроїв.
   Чи діють у соціальній дійсності об'єктивні, тобто незалежні від свідомості людей, закони розвитку? Чи можна вивчати громадське життя, відволікаючись від різноманіття поглядів, інтересів, намірів людей? Ці питання давно зацікавили дослідників суспільного життя. І відповіді на них давалися і даються різні. Так, деякі філософи виходять з того, що соціальні явища підпорядковуються законам, загальним для всієї дійсності, і в їхньому пізнанні можна використовувати точні методи соціального дослідження, а соціологія як наука повинна бути вільна від зв'язків з ідеологією, що вимагає відділення в ході конкретного дослідження реальних фактів від їхніх суб'єктивних оцінок. У рамках іншого філософського напряму почата спроба усунути протистояння об'єктивних явищ і людини, що їх пізнає. Прихильники цього напряму прагнуть усвідомити соціальний світ у співвіднесенні з цілями, ідеями і мотивами реально діючих людей. Таким чином, у центрі вивчення виявляється сама людина, що переживає, і її сприйняття світу через призму ставлення до неї індивіда.
   Хто ж правий у цій суперечці?
   А можливо, обидві точки зору страждають однобічністю? Не будемо поспішати з відповідями.

Основні поняття

Суспільство. Соціальний інститут. Суспільні відносини. Сфера громадського життя. Культура.

Терміни

Динамічна система. Культурні універсале.

Питання для самоперевірки

1. Що варто розуміти під суспільством у вузькому і широкому розумінні слова?
2. Який взаємозв'язок суспільства і природи? У чому виражається специфіка суспільних явищ?
3. Назвіть основні ознаки суспільного інституту.
4. Які відносини можна вважати суспільними?
5. Назвіть основні сфери життя суспільства. Покажіть їхній взаємозв'язок.
6. Розкрийте значеннєві відмінності поняття "культура".
7. Що дослідники відносять до культурних універсалій?
8. Які науки вивчають суспільство?

Завдання

1. Використовуючи основні ознаки поняття "соціальний інститут", доведіть, що система освіти є таким інститутом.
2. Одним з основних методів пізнання в природничих науках є експеримент. Як ви вважаєте, чи припустимі експерименти в соціальному пізнанні?
3. Відносяться так звані негативні цінності (правила поведінки в злочинному співтоваристві, виробництво порнографії тощо) до явищ культури? Свій висновок аргументуйте.
4. Відомий німецький соціолог М. Вебер вважав, що дослідник-суспільствознавець, як і викладач, повинен бути безстороннім у пошуках і розкритті наукової істини:"Коли в народних зборах говорять про демократію, то зі своєї особистої позиції не роблять ніякої таємниці... Слова, які при цьому вживаються, виступають у цьому випадку не як засіб наукового аналізу, а як засіб політично завербувати інших. Навпаки, на лекції чи в аудиторії було би злочином користуватися словами подібним чином. Тут випливає, якщо, наприклад, мова йде про демократію, представити її різні форми, проаналізувати, як вони функціонують, з'ясувати, які окремі наслідки життєвих відносин має та чи інша з них... і прагнути, наскільки це можливо, до того, щоб слухач міг знайти пункт, виходячи з якого він міг би зайняти позицію відповідно до своїх вищих ідеалів. Але справжній вчитель остережеться нав'язувати слухачу з кафедри яку-небудь позицію, будь то відверто чи шляхом навіювання".
   Чи розділяєте ви висловлену точку зору? Свою позицію обґрунтуйте.