Підручники онлайн
Головна arrow Журналістика arrow Історія української преси (А.П.Животко) arrow Політична диференціація в 1830-х роках. Партії і їх органи. "Руслан" та інші
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


Політична диференціація в 1830-х роках. Партії і їх органи. "Руслан" та інші

Політична диференціація в 1830-х роках. Партії і їх органи. "Руслан" та інші

   Тим часом 1890-ті роки приносять на галицько-українські землі диференціацію політичної думки. Оформлюються такі політичні партії як Українська національно-демократична партія, політичне становище якої відбивається в газеті "Діло"; Українська радикальна партія, що починає розгортати журналістичну діяльність через організацію власної преси; Українська соціально-демократична партія на чолі з М. Ганкевичем, органом якої стає "Robitnyk"; далі — "Католицький Русько-Народній Союз" на чолі з О. Барвінським і своїм щоденником під назвою "Руслан", що поруч "Діла" займає в історії преси кінця XIX і початку XX ст. одне з поважних місць.
   Крім матеріалів публіцистичного характеру на теми поточного суспільно-політичного життя, що відбивають становище Союзу до того чи іншого явища, в "Руслані" знайшли місце як твори красного письменства, так різного роду розвідки, наукові праці, спомини, листування тощо. Серед співробітників — Б. Лепкий (збірка новел "Щаслива година" та інші), О. Маковей (Ярошенко) з його збіркою гуморесок "Наші знайомі", О. Кониський, Л. Лопатинський, Крушельницький, В. Щурат, що дав також переклади чільніших європейських поетів під заголовком "Поезія XIX віка", Окуневський, В. Бірчак, О. Луцький, Я. Гординський, П. Карманеький та інші. Крім того, не публіковані на той час твори М. Старицького, А. Могильницького тощо. З розвідок літературно-критичного характеру досить згадати тут хоча б такі: "Характеристика поезій Гулака-Артемовського та Козаччина і гайдамаччина в "Енеїді" Котляревського" К. Студинського. Праця ця появилася потім окремим виданням і викликала відгук І. Стешенка. На цей відгук відповів автор статтею під заголовком "Котляревський і Артемовський". Тут же стаття О. Барвінського "Письменська спадщина бл. п. Костя Горбаля", цікава праця Я. Горд и нського під заголовком "Іван Гушалевич і його творчість", праці В. Щурата, О. Макарушки, Лопатинського, Б. Лепкого ("З дослідів над Шевченковою "Наймичкою"); врешті, дві статті про "Москвофільство в Галичині і в Австро-Угорщині" та про "Вплив України на розвиток руського письменства в Галичині" — обидві на підставі публікації К. Студинського "Кореспонденція Як. Головацького в літах 1856—1862".
   В. Барвінський дав низку історичних розвідок та статей старшої доби історії України; І. Нечуй-Левицький — "Українських гетьманів Брюховецького та Тетерю"; С. Білінський — з історії утиску українського елементу під польсько-шляхетським режимом; А. Вахнянин — "Причинки до історії руської справи в Галичині в літах 1848-1870"; Я. Левицький подав розвідку про Львівську духовну семінарію в літах 1887—1891 та інші.
   Зі споминів — в першу чергу О. К. "Цікава сторінка з минулого", в якій автор подає відомості про Т. Лебединцева, додає свої нотатки, як очевидець побуту Лебединцева у Львові та характеристику його і його праці на Холмшині; не менш цікаві тут же спомини О. Барвінського, О. Левицького та інші. До всього того — сторінки з гуцульського життя і долі цієї галузки українського люду, що їх подав М. Попель, як також причинки до характеристики суспільно-культурного життя української колонії в Канаді, що їх дають кореспонденції П. Філяса під заголовком "З Канадійської Руси".
   Та чи не найціннішою є кореспонденція українських діячів другої половини XIX ст., опублікована на сторінках "Руслана" (1906 р. та інші) О. Барвінським під заголовком "Матеріяли до національно-політичного і культурного руху Русинів", що охоплюють листи В. Барвінського, О. Барвінського, М. Грушевського, М. Жученка, С. Качали, М. Комарова, І. Нечуя-Левицького, В. Масляка, В. Мови, В. Навроцького, О. Огоновського, Т. Окуневського, Рудченка, М. Старицького, Д. Танячкевича, Ю. Федьковича, В. Шашкевича, М. Шашкевича та багатьох інших. Зокрема ним же подано було п'ять листів І. Нечуя-Левицького до редакції "Правди", що кидають світло на тогочасні літературні взаємини між галичанами і східноукраїнськими землями.
   Вже цей коротенький огляд свідчить про той цінний вклад, що його поклав "Руслан" до української національно-культурної скарбниці.

 
< Попередня   Наступна >