Підручники онлайн
Головна arrow Культурологія arrow Культурологія (Гриценко Т.Б., Гриценко С.П., Кондратюк А.Ю.) arrow 8.1.1. Матеріальна цивілізація у країнах Європи та Північної Америки XIX ст.
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


8.1.1. Матеріальна цивілізація у країнах Європи та Північної Америки XIX ст.

8.1.1. Матеріальна цивілізація у країнах Європи та Північної Америки XIX ст.

   Головним елементом способу життя людини у добу Нового часу стає принципово нове ставлення до праці. Праця перетворюється на справу (бізнес). Головною метою і критерієм успіху бізнесу є отримання прибутку, а також постійне зростання й розширення справи. Крок за кроком бізнес завойовує позиції у сфері ремісничого виробництва та сільського господарства. Найважливішу роль починають відігравати грошові відносини. Банки й біржі регулюють рух товарів і грошей, які вкладаються у справу, боргові зобов´язання тощо. Капітал, тобто гроші, що приносять гроші (прибуток), стає самостійною силою, яка не залежала від соціального стану її власника. У штучно створюваному світі бізнесу найважливішими стають такі людські якості, як діловитість, підприємництво, майстерність, зростає роль спеціалістів. Головний закон бізнесу — найбільший результат із найменшими затратами, причому і те, і друге має грошовий вираз.
   Прагнення до безперервного зростання бізнесу прискорило темп життя, сприяло розриву з традиціями, порушенню органічності розвитку. З цим боком нового часу пов´язана велика роль у його історії переселенців, емігрантів, національних і релігійних меншин. З діловою активністю була також тісно пов´язана колонізація європейцями країн в усіх частинах світу. У XVIII—XIX ст. починається вивіз з Європи до колоній капіталу й технологій і організація там виробництва й торгівлі. Таким чином, ділова сфера європейської цивілізації почала зростати й розширюватися за рахунок колоній.
   У XIX ст. розвиток бізнесу виглядає як спрямований у безкінечність процес, у якому обмежене життя окремої людини — безкінечно мала величина. Економіка відмежовується від конкретної праці. Головними факторами у ній стають цінні папери, продаж акцій на біржі, а грандіозна робота промисловості виглядає лише як відображення обігу паперів. Завдяки акціям власність віддаляється від людини, стає анонімною. Господарем будь-якої справи стає підприємець. Він (або його довірена особа) керує бізнесом і отримує прибуток. Господар залучає до участі у справі й інших людей. У цьому випадку він виступає як роботодавець, а всі залучені особи — наймані працівники різних типів (інженери, управлінці, робітники). Між роботодавцем і найманими працівниками укладається договір про оплату праці. Вирішальним фактором при розподілі ролей у бізнесі є власність на нього. Володіння набуває характеру приватної власності. Юридичне оформлення права приватної власності стало одним із найважливіших завдань суспільної і політичної системи Нового часу.

 
< Попередня   Наступна >