Підручники онлайн
Головна arrow Педагогіка arrow Дидактика (Малафіїк І.В.) arrow § 2. Програмоване навчання
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 2. Програмоване навчання

§ 2. Програмоване навчання

   Суть програмованого навчання. Розглянемо декілька штрихів з історії виникнення програмованого навчання. Перед військовими США у 1942р. у зв´язку з підготовкою до відкриття другого фронту, виникла проблема масової, швидкої і якісної підготовки молодших офіцерів. Допомогу у вирішенні цього питання надали психологи і педагоги країни, запропонувавши новий вид навчання, якому була дана назва — програмоване.
   Знову до цього виду навчання в США повернулися після 1957 р., після запуску першого радянського супутника, коли під тиском гро­мадськості виникла необхідність підвищити якість навчання в ма­совій американській школі.
   Необхідно зазначити, що і в радянській школі, як у загально­освітній, так і у вищій, професійній, знаходили своє втілення не тільки ідеї програмованого навчання, а й матеріальне його забезпе­чення.
   Програмоване навчання не відміняло класно-урочну систему на­вчання, а було новим кроком розвитку. Воно внесло організуюче на­чало в самостійну роботу тих, хто навчався.
   У чому ж суть основної ідеї програмованого навчання? Уявімо собі, що учень вивчає деяку тему з того чи іншого навчального пред­мета. Після вивчення цієї теми (самостійно або з учителем, удома або в класі, у навчальному кабінеті чи аудиторії), щоб перевірити, як він її засвоїв, запропонуємо йому декілька запитань, пов´язаних зі змістом даного матеріалу.
   На деякі з них учень дає правильну відповідь, що є сигналом пра­вильного засвоєння знань. А ось на деякі з завдань учень дає непра­вильну відповідь. Що стало причиною того, що учень неправильно зрозумів даний матеріал або взагалі його не зрозумів, не може відтво­рити і не може застосувати. Проаналізувавши весь ланцюг навчаль­них дій учня, як за змістом, так і в процесуальному відношенні, ми не зможемо встановити, коли саме, в який момент процесу навчан­ня, на якій думці учень фактично зупинився у засвоєнні нового ма­теріалу або почав розуміти його неправильно. У кінцевому резуль­таті навчальної діяльності (йдеться про негативний результат) не закладена інформація про те, на якому етапі засвоєння і в якому учень фактично зупинився у своєму русі від незнання до знання. А це означає, що учитель не може йому допомогти, отже, управління процесом засвоєння знань з боку учителя мало ефективне або вза­галі неможливе.
   Провідною ідеєю програмованого навчання є формування струк­тури навчального матеріалу, його змісту й обсягу на основі так зва­них елементів інформації.
   Зміст кожної теми розбивається на окремі, логічно закінчені ча­стки навчальної інформації — елементи інформації.
   Ці елементи інформації розміщуються в певній послідовності, що визначається логікою навчального змісту. Якщо учень виконав певні навчальні дії, спрямовані на засвоєння даного елементу, йому про­понується завдання, на яке він має дати відповідь. Це завдання за змістом відповідає тільки даному елементу інформації.
   Учневі дається декілька варіантів відповіді, серед яких один пра­вильний. Якщо він вибрав правильний варіант, йому дозволяється приступити до засвоєння наступного елементу інформації. Якщо вибір відповіді був неправильним, тобто якщо учень вибрав непра­вильну відповідь, йому пропонують ще попрацювати над цим еле­ментом або пропонують звернутися до таких джерел інформації (підручник, додаткова література), які можуть допомогти правиль­но зрозуміти даний елемент знань.
   Після повторної, але вже правильної відповіді, учень приступає до наступного елементу інформації.
   Дії учня щодо засвоєння елементу інформації, включаючи і по­шук відповіді на запитання, називають кроком. Тому програмоване навчання за своїм характером — це покрокове навчання.
   Навчальна програма. Програмоване навчання здійснюється на основі навчальної програми, яка має такий вигляд:

Таблиця 10.1.

№ кроку

Зміст елементу інформації

Запитання

Відповідь

Наступна дія

 

 

 

 

 

   Нині програмоване навчання можна організувати на якісно ви­щому рівні, оскільки для цього великі можливості має сучасна ком­п´ютерна техніка. Однак, суть цього виду навчання залишається без змін.
   Які ще особливості програмованого навчання? Якщо кожен учень має навчальну програму вивчення будь-якої теми, то працюючи з нею, він освоює навчальний матеріал у тому темпі, який обумовлений його природними задатками і наявним рівнем знань, умінь і навичок з даного навчального предмета. Та­ким чином, програмоване навчання забезпечує не тільки самостійне опрацювання матеріалу, а й враховує індивідуальні особливості кож­ного учня. Це означає, що воно відкриває винятково великі можли­вості для здійснення внутрішньої диференціації навчання.
   Вивчення деякого обсягу навчальної інформації складається з трьох основних процесів: доведення інформації до учнів (студентів) — лекція, розповідь, демонстрування; самостійного осмислення цієї інформації (самостійне повторення, з´ясування, запам´ятовування, розв´язання практичних задач, вироблення практичних навичок); контролю ступеня засвоєння цієї інформації.
   Усім цим процесом керує вчитель (викладач). Чим менший об­сяг переданої інформації і чим частіше здійснюється контроль, тим дієвіше управління процесом навчання. Проте обсяг елемента інфор­мації не має бути дуже малим. Він повинен дати поживу для само­стійної роботи, для обдумування сутності переданої інформації і можливості власних висновків. Як стверджують психологи, опти мальна кількість кроків при програмованому навчанні 14 — 15. Дуже велика їх кількість (60 — 80), як і дуже мала (3 — 6), не сприяє найк­ращому засвоєнню матеріалу.
   Упровадження програмованого навчання породжує низку запи­тань такого плану: чи не може машинна програма, програмоване на­вчання відтіснити на задній план учителя і, отже, звести його роль до мізерної.
   Комп´ютер, будь-яка програмована машина — це лише засоби, які допомагають учителеві організувати навчальний процес, живого вчительського спілкування з учнем ніхто і ніщо не замінить.
   Психолого-педагогічна наука стверджує, що програмоване на­вчання є особливим видом навчання, яке має великі можливості для здійснення індивідуалізації навчального процесу і реалізації ідеї внутрішньої диференціації, воно:
   - забезпечує активізацію навчального процесу;
   - програмовані посібники вносять організуюче начало в само­стійну роботу із засвоєння нового матеріалу, особливо великі мож­ливості для здійснення такого виду навчання має комп´ютерна тех­ніка;
   - створює великі можливості для організації самостійної робо­ти, самоконтролю, самовираження, самореалізації в навчанні.
   Алгоритми у навчанні. Навчання із застосуванням алгоритмів є різновидом програмованого навчання. Головними засадами такого навчання є певні моделі мисленнєвих процесів або певні послідов­ності розумових дій, що забезпечують успішне вирішення навчаль­них завдань.
   При такому навчанні засвоєння знань йде шляхом послідовного виконання однієї за другою логічно взаємозв´язаних операцій. Од­ним із завдань, які розв´язує учитель, використовуючи алгоритми у навчанні, є забезпечення засвоєння самого алгоритму і навчання учнів застосовувати його в конкретних навчальних ситуаціях. Як свідчить психологічна теорія, засвоєння алгоритму, осмислення його дій і всього алгоритму у цілісності відбувається одночасно з його за­стосуванням у конкретній навчальній ситуації. Зрозуміло, що вико­ристання алгоритму є виправданим на перших порах засвоєння ма­теріалу — на рівні розпізнавання і на репродуктивному рівні. На інших, вищих рівнях засвоєння потрібні інші методи, інші техно­логії навчання. Нижче на схемі показано дію алгоритму при вивченні однієї із граматичних тем.
   Підсумок. Провідною ідеєю програмованого навчання є формуван­ня структури навчального матеріалу, його змісту і обсягу на основі еле­ментів інформації. Зміст кожної теми розбивається на окремі, логічно закінчені частки інформації, елементи інформації. Ці елементи розмі­щуються в певній послідовності, що визначається логікою навчально­го змісту. Дії учня щодо засвоєння елементу інформації називають кро­ком. Здійснивши крок, учень відповідає на запитання, сформульоване для даного кроку, шляхом вибору правильної відповіді. При правильній відповіді програма дозволяє йому перехід до наступного кроку, при неправильній — учень опрацьовує той самий елемент змісту. Програ­моване навчання має великі можливості для здійснення індивідуалі­зації навчання. Можливості цього навчання істотно розширилися у зв´язку із застосуванням комп´ютерів у навчанні. Окремим видом про­грамованого навчання є навчання із застосуванням алгоритмів.

 
< Попередня   Наступна >