4.1. Поняття компетенції нотаріальних органів

   Компетенція нотаріальних органів — це визначене Законом коло дій, які вчиняють нотаріальні органи з метою виконання покладених на них завдань. До поняття компетенції нотаріальних дій входить комплекс дій, які вчиняють нотаріальні органи відповідно до ст. 34 Закону, а також певні права та обов'язки, що надають їм можливість здійснювати дії, підвідомчі нотаріальним органам.
   Відповідно до ст. 1 Закону вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють уповноважені посадові особи виконкомів місцевих рад народних депутатів. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи.
   Компетенція нотаріальних органів щодо вчинення нотаріальних дій регламентується залежно від суб'єкта, який уповноважений вчиняти нотаріальні дії.
   Нотаріальні органи мають право вчиняти лише ті дії, що згідно із Законом належать до їх компетенції. Перше, що має робити нотаріус чи уповноважена посадова особа в разі звернення заінтересованої особи, — перевірити, чи належить за законом до його компетенції питання, з яким до нього звернулися.
   Точне і неухильне дотримання правових норм щодо компетенції гарантує належний захист прав і законних інтересів громадян та організацій.