Підручники онлайн
Головна arrow Конкурентне право arrow Конкурентне право (Удалов Т.Г.) arrow § 4. Процедура розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 4. Процедура розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції

§ 4. Процедура розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції

   Процес розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції умовно можна поділити на сім стадій.
   1. Початок розгляду справи. Розпочинається зі встановлення факту вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття розпорядження про початок розгляду справи.
   2. Розгляд справи. Включає процес збирання доказів у справі, підготовки до розгляду справи та розгляд її по суті.
   3. Прийняття рішення. На цій стадії закінчується процедура розгляду справи по суті й орган Антимонопольного комітету ухвалює рішення або закриває провадження у справі без прийняття рішення по суті.
   4. Перевірка рішення. Передбачає перевірку ухваленого рішення. Вона проводиться у межах наданої законодавством компетенції органами Антимонопольного комітету за заявами осіб, які брали участь у справі, або з власної ініціативи.
   5. Перегляд рішення. У разі потреби рішення переглядає той орган Комітету, який прийняв відповідне рішення (наприклад, перегляд рішення за нововиявленими обставинами).
   6. Оскарження рішень органів Антимонопольного комітету у суді, господарському суді.
   7. Виконання рішення.
   Порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть бути виявлені й відповідно до цього розпочата справа, у разі звернення підприємця, органу влади, місцевого самоврядування, чи громадянина з повідомленням про відомий їм факт вчинення порушення або у разі проведення органами Антимонопольного комітету планових чи позапланових виїзних перевірок щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції.
   Отже, органи Антимонопольного комітету можуть розпочати справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у таких випадках:
   1) надходження до органів Комітету заяв від суб’єктів господарювання, громадян, об’єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
   2) надходження до органів Комітету відповідних подань від органів державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю з питань, що стосуються порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
   3) за власною ініціативою органів Комітету.
   Якщо справа розпочинається за заявою, а її розгляд підвідомчий адміністративній колегії територіального відділення Комітету, подається до відділення за місцем вчинення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. В усіх інших випадках заяви подаються до Антимонопольного комітету України. Заява має відповідати певним критеріям, вона має подаватися в письмовій формі й містити:
   • найменування органу, до якого подається заява;
   • найменування, поштову адресу, інші реквізити (факс, телефон) заявника;
   • найменування, поштову адресу, інші реквізити відповідача;
   • зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
   • перелік документів, що додаються до заяви;
   • підпис заявника або його представника із зазначенням часу подання заяви.
   До заяви додаються наявні у заявника матеріали, якими він обґрунтовує свої вимоги.
   Заява розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявникові. Якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи, про що також письмово повідомляється заявникові.
   Якщо заяву було подано без додержання певних вимог і це перешкоджає її розглядові, державний уповноважений, голова відділення залишає таку заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і дає йому строк на усунення недоліків. При цьому час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви. Якщо заявник не усуне недоліки, визначені державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету у встановлений строк, заява може взагалі бути залишена без розгляду, про що також буде письмово повідомлено заявника.
   Якщо заявник відмовився від заяви, вона залишається без розгляду, що не є перешкодою для продовження Комітетом, відділенням дослідження з питань, порушених у заяві. Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету, відділення з повторною заявою про порушення.
   Розгляд заяви може бути зупинено з власної ініціативи органу Комітету чи голови територіального відділення або за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Комітету, судом, господарським судом пов’язаної з цією заявою справи або до розв’язання державним органом пов’язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду заяви письмово повідомляється заявникові.
   У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції службовцями Комітету, територіального відділення готується і вноситься на розгляд відповідних органів подання про початок розгляду справи, в якому встановлюються обставини справи та подаються конкретні пропозиції щодо доцільності початку розгляду справи. Відповідно до подання службовців та за наявності ознак порушення розпочинається процедура розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, під час якої встановлюються обставини справи, визначається спричинена шкода та встановлюються санкції. Справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження, яке надсилається відповідачу, заявнику та третім особам протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Розпорядження про початок розгляду справи або відмову у розгляді справи, підвідомчої Комітету, адміністративній колегії чи державному уповноваженому Комітету, приймає державний уповноважений Комітету, а у справах підвідомчих адміністративній колегії територіального відділення, — зазначена колегія.
   Розпорядження про порушення законодавства про захист економічної конкуренції складається зі вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.
   Вступна частина має містити дату і місце прийняття розпорядження, найменування посади та прізвище особи, яка прийняла розпорядження; найменування сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі (щодо підприємства повну його назву) із зазначенням юридичної адреси (поштових реквізитів), номер справи відповідно до вимог діловодства.
   В описово-мотивувальній частині розпорядження мають бути дані про об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону порушення; опис доказів, на яких грунтуються висновки у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; висновки експертизи (у разі її проведення); пояснення, заперечення відповідача, третіх осіб; доводи та мотиви, за якими відхиляються ті чи інші заперечення; вмотивований висновок про доведення факту вчинення порушення та про кваліфікацію дій відповідача з посиланням на акти законодавства, що були підставою такої кваліфікації (із зазначенням номерів статей, частин, пунктів); зазначення процесуальних норм законів, правил, положень тощо.
   Резолютивна частина розпорядження має містити висновок про визнання порушника таким, що займає (займав) монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку під час вчинення ним порушення (у разі порушення передбаченого ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції”); висновок про визнання дій відповідача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції з наведенням повної кваліфікації порушення та з визначенням цих дій. Кожне порушення визначається окремо, наводиться відповідна кваліфікація та короткий опис кожної дії, якщо в діях відповідача є кілька порушень.
   Взагалі, розпорядження органами Антимонопольного комітету приймаються не лише у разі відкриття провадження у справі, а й у інших випадках. Аналіз законодавства про захист економічної конкуренції дає можливість стверджувати, що органи Антимонопольного комітету приймають такі розпорядження, зокрема, у таких випадках:
   • про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
   • про відмову у розгляді справи;
   • про об’єднання і виділення справ, зупинення розгляду справи та його поновлення;
   • про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідачів;
   • про призначення експертизи, в тому числі про призначення експерта;
   • про вилучення чи накладення арешту (на майно, предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі);
   • про повернення вилучених предметів, документів, інших носіїв інформації;
   • про заборону вчиняти певні дії;
   • про надання інформації;
   • про залишення без розгляду заяви про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію;
   • про початок розгляду справи про узгоджені дії, концентрацію;
   • про зупинення або поновлення розгляду справи про узгоджені дії, концентрацію;
   • про залучення третіх осіб у справі про узгоджені дії, концентрацію;
   • про закриття розгляду справи про узгоджені дії, концентрацію;
   • про залишення заяви без руху;
   • з питань визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку.
   Під час розгляду справи службовці органів Антимонопольного комітету збирають та аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що може бути доказом у справі, зокрема проводять дослідження регіональних або загальнодержавних ринків одержують від сторін, третіх осіб, інших осіб письмові та усні пояснення, які фіксують у протоколі; вилучають письмові та речові докази, у тому числі, документи, предмети чи інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладають арешт на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.
   За результатами збирання доказів у справі складається ще одне подання, але воно вже стосується попередніх висновків у справі. Його вносять на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа. Це подання містить:
   1. Зміст заяви або інших підстав для початку розгляду справи.
   2. Обставини, у яких є ознаки порушення, а саме дані про:
   • об’єкт порушення — права, суспільні відносини, на які посягає діяння;
   • об’єктивну сторону порушення — діяння (вчинок, опис дій, що містить порушення), час, місце, спосіб вчинення порушення, наслідки вчиненого порушення, наслідки неправомірних дій відповідача (що настали чи могли настати), причинний зв’язок між неправомірними діями відповідача й наслідками цих дій;
   • суб’єкт порушення — конкретного відповідача;
   • суб’єктивну сторону порушення — вину, мету (у разі потреби).
   3. Опис доказів, які підтверджують чи спростовують наявність у діях відповідача складу порушення.
   4. Пояснення (заперечення) відповідача, третіх осіб щодо вчиненого порушення.
   5. Доводи та мотиви, за якими пропонується відхилити ті чи інші докази та врахувати (відхилити) заперечення відповідача та третіх осіб.
   6. Висновки експертів (за їх наявності).
   7. Вмонтований висновок про доведення (не доведення) факту порушення.
   Крім того, у разі доведення вчинення порушення, подання має містити висновок про кваліфікацію дій відповідача, інформацію про те, чи припинено відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції на момент складання подання, пропозиції про вжиття заходів щодо припинення відповідачем порушення, висновок щодо розміру незаконно одержаного прибутку та періоду його отриманя й обчислення та ін. Копії подання з попередніми висновками (або витяги зй нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, що беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розглядові справи) не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам і третім особам. При доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі приймається одне чи кілька рішень. У рішенні вказують результати розгляду справи по суті, наводять мотиви рішення, зазначаються дії, які повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення. Органи Комітету, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити. Вони вправі лише виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз’яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення. Рішення приймають органи Комітету у разі:
   • завершення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі справи про недобросовісну конкуренцію, незалежно від того чи вирішується справа по суті;
   • якщо прийнято додаткове рішення у справі;
   • прийняття попереднього рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
   • визнання рішення таким, дія якого не зупиняється;
   • за результатами перевірки та перегляду рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі справах про недобросовісну конкуренцію;
   • надання дозволу, заборони узгоджених дій, концентрації;
   • перевірки та перегляду рішень у заявах, справах про узгоджені дії;
   • перегляду рішень у заявах, справах про концентрацію.
   У процесі розгляду справи органи Антимонопольного комітету за поданою суб’єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправних наслідків для суб’єктів господарювання внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть прийняти попереднє рішення про заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються ознаки порушення, вчиняти певні дії, в тому числі про блокування цінних паперів або про обов’язкове вчинення певних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законних прав та інтересів інших осіб. Попереднє рішення може бути оскаржене у 15-денний строк з дня його одержання. Цей строк не може бути поновлено.
   У разі закриття розгляду справи у зв’язку з недоведенням вчинення порушення відповідач може звернутися до суду про відшкодування йому суб’єктом господарювання, який подав заяву, збитків, завданих у зв’язку з прийняттям попереднього рішення. Попереднє рішення, якщо в ньому не зазначено коротший строк, втрачає чинність з дня отримання відповідачем рішення, прийнятого за результатами розгляду справи.
   За результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема про:
   • визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
   • припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
   • зобов’язання органу влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю;
   • визнання суб’єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
   • примусовий поділ суб’єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
   • накладення штрафу;
   • блокування цінних паперів;
   • усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
   • скасування дозволу на узгоджені дії у разі неправомірного використання суб’єктом господарювання ринкового становища;
   • оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за винятком інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;
   • закриття провадження у справі.
   З метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб’єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про визнання рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, таким, дія якого не зупиняється у зв’язку з:
   • порушенням судом, господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним;
   • перевіркою за заявою сторони відповідного рішення (постанови) суду, господарського суду в порядку нагляду;
   • переглядом за заявоісг сторони відповідного рішення (постанови) суду, господарського суду за нововиявленими обставинами.
   Таке рішення приймається за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи органів Антимонопольного комітету України. Його приймають як перед поданням відповідної заяви до суду, господарського суду, так і після її подання, якщо суд, господарський суд не зупинять дію рішення органу Антимонопольного комітету України, що оскаржується.
   Рішення (витяг з нього, за винятком інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
   Якщо вручити рішення немає можливості внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації) або відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб’єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачеві, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України “Голос України”, газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур’єр”, “Офіційний вісник України”, друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
   Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання.
   Розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо:
   • справа не підлягає розгляду в органах Антимонопольного комітету;
   • не встановлено відповідача або його місцезнаходження;
   • відповідача — юридичну особу ліквідовано;
   • вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету справа з тих самих підстав щодо того самого відповідача;
   • не доведено вчинення порушення;
   • є інші підстави, передбачені законом.
   З метою встановлення фактичних обставин справи про вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, всебічного її розгляду та доведення вчинення порушення органи Комітету, які розглядають справу, до прийняття рішення по суті можуть проводити слухання у справі. Його проводить орган Комітету, який розглядає справу, або колегіальний орган, один або кілька його членів. Про день, час і місце проведення слухання у справі осіб, які беруть участь у справі, повідомляють не пізніше ніж за 5 днів до його проведення.
   Орган Комітету на слухання у справі запрошує осіб, які беруть участь у справі, для надання ними зауважень, пояснень, доводів, необхідних для встановлення фактичних обставин справи. У слуханні у справі можуть брати участь працівники Комітету, його територіальних відділень, а у разі потреби залучається експерт. На слухання можуть бути запрошені інші особи, якщо заявник і відповідач не висловили проти цього обгрунтованих заперечень.
   Орган Комітету за власною ініціативою чи за заявою осіб, які беруть участь у справі, може провести повністю або частково закрите слухання у справі, якщо відкрите слухання може завдати шкоди інтересам держави, особам, які беруть участь у справі, чи іншим особам або перешкодити подальшому розглядові справи.
   Головуючий на слуханні вживає заходів для встановлення фактичних обставин справи. Він може видалити осіб, які порушують порядок проведення слухання; слухання продовжується без їх участі.
   Слухання протоколюється. У протоколі зазначаються:
   - орган Комітету, який проводить слухання;
   - форма проведення слухання (відкрите, закрите), місце, дата, час початку й закінчення слухання;
   - прізвища, ім’я та по батькові головуючого, членів колегіального органу Антимонопольного комітету України із зазначенням їх посад та інших осіб, присутніх на слуханні;
   - питання, які розглядалися, та основний зміст зауважень, пояснень, доводів, наданих учасниками слухання.
   Протокол слухання протягом трьох днів підписують головуючий, члени колегіального органу Комітету, які проводили слухання у справі. У цей самий строк особи, які брали участь у слуханні, можуть.ознайомитися зі змістом протоколу, подати пояснення або зауваження до нього, які додаються до протоколу. Про ознайомлення осіб, які брали участь у слуханні, зі змістом протоколу зазначається у протоколі.
   Слухання чи його частина може не проводитися, якщо це загрожуватиме громадському порядку, державній безпеці або розголошенню інформації з обмеженим доступом чи інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам осіб, що беруть участь у розгляді справи.

 
< Попередня   Наступна >