|
Закон «Про Головну скарбницю і Держбанк УНР» (9 грудня 1917 p.) І. 1. Всі державні податки і прибутки, які на підставі існуючих законів збираються на території Української Народньої Республіки, визнаються прибутком державного скарбу Української Народньої Республіки. II. 1. Для приняття і переховування прибутку державного скарбу і од-пуску сум на державні видатки закласти Головну Скарбницю Української Народньої Республіки.
2. Всі істнуючі на території України губерніяльні і повітові казначейства стають скарбницями Української Народньої Республіки.
3. Обов'язки Головної Скарбниці, до видання особливого Статуту і штатів цієї Скарбниці, доручити виконувати Київській Скарбниці.
4. Доручити Генеральному Секретареві Фінансів виробити і внести на ухвалу Ради Статут і Штати Головної Скарбниці Української Народньої Республіки. III. 1. “Кієвськую Контору Государственнаго Банка” перетворити в Українській Державний Банк, який має тимчасово керуватися уставом Государственнаго Банка (т. П, ч. 2 Св. зак. Рос. Имп.) - Цей же Банк має взяти на себе тимчасово всі функції Київської Контори Українського Державного Банку.
2. Усі місцеві установи Государственнаго Банка на території Української Народньої Республіки стають відділами Українського Державного Банку. IV. 1. Відділи “Государственнаго Дворянскаго Земельнаго Банка” та “Крестьянскаго Поземельнаго Банка” на території Української Народної Республіки скасувати, а служачих лишити за штатом у звичайному порядкові.
2. Ліквідацію зазначених банків доручити Генеральному Секретарству фінансів в порозумінні з Генеральним Секретарством Земельних Справ. V. 1. Цукрову монополію, що заведена з 1-го листопада 1917 року на підставі закону з 14 вересня 1917 року визнати на території Української Народньої Республіки виключним правом Державного Скарбу Української Народньої Республіки. З оригіналом протоколу згідно
Тов. Голови Української Центральної Ради А. Ніковський
Секретарь Української Центральної Ради А. Постоловський
Ствердив в.о. Генерального Писаря Ів. Мірний
|
