Кодекс журналістської етики Естонії

   1. Основні положення
   1.1. Передумовою функціонування демократичного суспільства с свобода інформації. Незалежна преса — це спосіб і необхідна умова досягнення цієї свободи.
   1.2. Преса реалізує право громадськості одержувати правдиву, чесну і всебічну інформацію про події, що відбуваються в суспільстві. Одна з головних заповідей журналістики зводиться до критичного відстеження того, як реалізується політична й економічна влада.
   1.3. Вільну пресу, що дотримується чинного законодавства, жодним чином не можна обмежувати в пошуку інформації та її оприлюдненні.
   1.4. Журналіст відповідальний за свої слова і творчість. Журналістські організації стежать за тим, щоб не допускати появи неточної, перекрученої чи помилкової інформації.
   1.5. Своєю діяльністю преса не вправі заподіювати будь-кому невиправдані страждання. Треба переконатися в тому, що ті чи інші відомості справді повинні стати надбанням громадськості.
   1.6. Носіїв політичної й економічної влади, а також осіб, що володіють важливою для суспільства інформацією, преса розглядає як суспільних (публічних) діячів. Тому підвищена увага і критичне ставлення до них усіляко виправдані. До таких осіб преса відносить і тих, хто заробляє на життя, виставляючи на загал свою особу і творчість.
   2. Незалежність
   2.1. Журналіст не обіймає посад, а також відмовляється від пільг, оплати і подарунків, що спричинюють конфлікт у його журналістській роботі, призводять до зменшення довіри до журналіста.
   2.2. Журналіст, який оприлюднює фінансово-економічну інформацію, не може її поширювати приватно і використовувати в приватних інтересах.
   2.3. Журналіст не може працювати в установі чи іншій інституції, про діяльність якої він інформує громадськість.
   2.4. Редакційного працівника не можна в службовому порядку зобов'язувати писати чи виконувати що-небудь, якщо це суперечить його особистим переконанням і принципам.
   3. Журналіст і джерело інформації
   3.1. Збираючи інформацію з мстою публікації і поширення, журналіст зобов'язаний сповістити співрозмовника про свою професію і видання, яке він представляє. Бажано повідомляти також про мету збирання інформації.
   3.2. Журналіст не має права зловживати довірою людей, які є недосвідченими у спілкуванні з представниками засобів масової інформації. Можливі наслідки такої бесіди обговорюються заздалегідь.
   3.3. Журналіст завжди дотримується обіцянок, які він дав джерелу інформації, та уникає нездійсненних зобов'язань.
   3.4. Захист конфіденційних джерел інформації — моральний обов'язок преси.
   3.5. Редакція перевіряє — насамперед у випадках із критичними матеріалами — достовірність відомостей і надійність джерел інформації. Навіть у тих випадках, коли автором публікації не є працівник редакції, редакція контролює вірогідність істотних фактів.
   3.6. Брати інтерв'ю і фотографувати дітей можна, як правило, у присутності чи за згодою батьків або особи, відповідальної за дитину. Винятком може бути ситуація, коли інтерв'ю беруть з метою захисту дитини чи дитина і без того перебуває в центрі уваги громадськості.
   3.7. Збираючи інформацію, журналіст застосовує чесні методи. Винятком може бути ситуація, коли збирання інформації, якої потребує громадськість, неможливо здійснити відкрито.
   4. Правила публікації
   4.1. Новини, судження і припущення повинні чітко відрізнятися одне від одного, інформаційні матеріали мають ґрунтуватися на доказовій і документально підтверджуваній фактичній інформації.
   4.2. У випадку конфліктної ситуації журналіст зобов'язаний вислухати всі конфліктуючі сторони.
   4.3. Не слід підкреслювати національність, расу, релігію чи політичну орієнтацію, а також стать людини, якщо це не є істотною новиною.
   4.4. Преса не має права називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.
   4.5. Варто серйозно зважувати доцільність повідомлень про самогубства чи про спроби самогубства.
   4.6. Інформація і припущення про стан здоров'я (як душевного, так і фізичного) конкретної особи не публікуються, за винятком тих випадків, коли сама людина погоджується з цим, чи оприлюднення такої інформації вимагають інтереси громадськості.
   4.7. Суперечки батьків стосовно опіки над дітьми і їхнього виховання, як правило, не висвітлюються.
   4.8. Приймаючи рішення про публікацію матеріалів, що стосуються правопорушень, судових розглядів, нещасних випадків, журналіст повинен зважити, чи є необхідною згадка імен причетних до них осіб, чи не заподіє їм страждань публікація таких відомостей. Імена жертв і неповнолітніх злочинців, як правило, не розголошуються.
   4.9. Матеріали, що порушують недоторканність особистого життя людини, публікуються тільки у тих випадках, коли інтереси громадськості виявляються вище права особи на її приватне життя.
   4.10. Варто бути обережним у процесі використання цитат, фото-, фоно- і відеоматеріалу в контексті, відмінному від оригіналу. Монтаж матеріалу, зміст якого у результаті набуває двозначності, а також перекручування звуку чи зображення, необхідно супроводжувати пояснювальним текстом.
   4.11. Фотографії, підписи до них, заголовки, ліди так само, як і анонси передач, не повинні вводити аудиторію в оману.
   4.12. Не бажано змінювати зміст матеріалів позаштатних авторів, а також контекст і строки публікацій без узгодження і згоди автора.
   5. Спростування
   Якщо комусь пред'являються серйозні обвинувачення, то, за можливості, варто надати йому слово для коментаря в тому ж номері видання чи телепередачі.
   Під спростування не можна вимагати більше місця або часу передачі, ніж під критику. Його необхідно давати негайно і на помітному місці, без редакційних коментарів.
   Якщо опубліковано інформацію, що не відповідає дійсності, то потрібно опублікувати спростування.
   6. Реклама
   6.1. Реклама і матеріали з паблік рилейшнз повинні бути ясно і чітко розмежовані з журналістськими матеріалами.
   6.2. Журналісти і позаштатні автори не поширюють рекламу на тому самому каналі, з яким вони співпрацюють, і не підписують своїм іменем комерційні тексти.
   6.3. Назва продукції чи товарного знака у журналістському матеріалі використовується тільки в тому випадку, коли це обґрунтовано.
   6.4. Журналістський матеріал, орієнтований на споживача, варто супроводити роз'ясненням, як зроблений вибір товарів і як вони тестувалися.