"Нова Ера" та її органи

   Мала вона підготовний період. В'яжеться він з приїздом до Галичини 1882 р. П. Куліша з думкою примирення українців з поляками. Органом цієї акції мав стати часопис "Хутір" за редакцією І. О. Левицького.
   Не зустрівши відгуку, Куліш виїхав до Відня, де змінив своє становище в протилежний бік. Але кинута ним думка залишилася і промощувала собі стежку.
   У дев'яностих роках у зв'язку із загальним політичним становищем, що загрожувало небезпекою війни з Росією, уряд під впливом міністра закордонних справ Кальнокого пішов назустріч українцям та зробив у тому напрямі натиск на поляків.
   Намісник гр. К. Бадені і крайовий маршалок кн. Сангушко іменем польської шляхти погодилися на нав'язання стосунків з українськими народовцями. Вислідом цього був пам'ятний виступ у галицькому сеймі Ю. Романчука (25. XI. 1890) та піднесення надій на сповнення основніших потреб українського народу, що прибрало назву "Нової Ери" в українському житті.
   Приблизно на цей час припадають такі факти: серед польської шляхти Познані та Східної Прусії виникають думки і надії на колонізаційну акцію на українських землях під Росією. У зв'язку з цим певна частина у Києві робить спроби порозуміння з українським суспільством на проти московському ґрунті. Більшість в українському суспільстві від порозуміння стрималася. Пішла на нього тільки група на чолі з О. Кониським.
   Ця акція збіглася з "Новою Ерою" на західноукраїнських землях і відбилася на сторінках української журналістики Галичини.
   Офіційним органом "Нової Ери" став часопис під назвою "Народна Часопис", а ідеологічним органом відновлена "Правда" під проводом О. Барвінського, який заступив Ю. Романчука, що, зневірившись, відступив.