8.2. Соціальні типи в діловому спілкуванні

   У процесі життя і розвитку в певному суспільному середовищі, організації чи підприємстві формуються певні соціальні типи людини, які за характером дій можна поділити на такі основні.
   Виконавець. Діє механічно, особистої ініціативи не проявляє. Як правило, при висуванні на керівну посаду стає формалістом, накладаючи цим відбиток і на стиль управління, і на взаємини та підсумки діяльності.
   Соціально активна особистість. Живе активним життям, широким колом суспільних інтересів, ініціативний. Існує два різновиди такий особистості: перша — справжня суспільно-активна особистість і друга — зовні показна. Другий тип — це формальна, мітингово-поверхова, демократична, у соціальному плані — негативна особистість.
   Винахідлива особистість. Це людина творчості, з високорозвиненим почуттям нового, першовідкривач. За натурою може бути замкнена, а точніше — постійно зосереджена, у пошуку. Має широкий світогляд у галузі вузької спеціалізації.
   Людина творча і людина створююча близькі за способом діяльності до третього типу, хоча відрізняються тим, що не обов´язково самостійно щось відкривають чи пропонують, а до вже відомого і відкритого можуть додати елементи новизни саме завдяки творчому підходу до справи.
   Це одна із класифікацій соціальних типів працівників. Існують також класифікації соціальних типів підлеглих, керівників ("шефів") тощо.
   Соціальний тип людської особистості включає ряд якостей і властивостей, які мають неабияке значення в управлінні та підприємництві, у діловому спілкуванні. Серед таких позитивних якостей можна виділити:
   - вихованість — переконаність;
   - уміння володіти собою — такт;
   - ввічливість — доброзичливість;
   - гуманність і життя як вищі цінності, які необхідно захищати і берегти;
   - почуття міри — кредо стародавніх греків;
   - гідність — відчуття спільності з іншими, зі своїм народом;
   - інтелігентність — активне утвердження ідеалів соціальної справедливості.
   Наявність зазначених якостей і властивостей є основою зага-льноетичної культури, масштаб і рівень якої не вимірюються жодними величинами, але в житті є неоціненною величиною.
   Ні суспільство, ні будь-яка організація не може довго триматися, коли, скажімо:
   - закони і накази одного змісту, а вказівки начальника — іншого;
   - судять відповідно до статей закону, а вирок виносять згідно з телефонним дзвінком начальства;
   - людину призначають не за її ділові та професійні якості, а виходячи із симпатій вищої посадової особи. Ще гірше, коли таку кандидатуру пропонують зарубіжним факсом ("факсований міністр");
   - "вільні" вибори виявляються суцільним обдурюванням. Правила для кожного працюючого, незалежно від місця в управлінській ієрархії:
   - знай своє місце;
   - роби те, що на тебе покладено;
   - поводься так, як належить порядній людині;
   - не берися не за свою справу.