Підручники онлайн
Головна arrow Психологія arrow Психологія (Варій М.Й.) arrow 32.4. Регулятори і продукти психомоторики
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


32.4. Регулятори і продукти психомоторики

32.4. Регулятори і продукти психомоторики

   Механізм роботи мислення і живого руху надзвичайно складний, оскільки орган руху і орган пізнання зосереджені в тій самій конструкції мислячого тіла. Коли людина, наприклад, біжить, виконує живі рухи, то в дії беруть участь майже всі 600 м´язів, 200 кісток рухаються одна відносно одної - працює увесь опорно-руховий апарат. Усе тіло має понад 100 ступенів свободи.
   Наприклад, циркуль має лише один ступінь свободи; вказівний палець нашої руки, як і трамвай - теж один, два - автомобіль. Якщо їм додати ще й третій ступінь свободи, вони перестануть бути керованими системами. Уся рука з пальцями до лопатки має 22 ступені свободи - невичерпний банк для можливих траєкторій руху. Уявіть собі, яка робота мислення, почуттів та уяви необхідна для гармонізації й синхронізації цього величезного оркестру психомоторики.
   Тому думка про здатність людини до майже нескінченної кількості систем рухів спростовує міф про незмінність рухів у дії, про те, що рухи виробляються, закарбовуються і локалізуються в мозкові завдяки багаторазовому повторенню, тривалому вправлянню.
   Отже, одна і та сама психомоторна дія, залежно від передбачення її результату або продукту, смислу психомоторного завдання, спрямовується і коригується принаймні п´ятьма відносно самостійними регуляторами: образом, символом, думкою, почуттями, предметом.
   Усякий регулятор, як і регулятор рухів у дії, - пристрій, який підтримує:
   - незмінність параметрів процесу розв´язання рухового завдання;
   - або змінює його за певними законами;
   - спрямовує розвиток психомоторної дії в бажаному напрямку.
   Символ і думка, як регулятори, утворюються на матеріалі знакових систем - засобів спілкування між людьми з культурною спадщиною. За допомогою символів і думок людина може користуватися чужим досвідом, щоб збагатити свій.
   Почування, відчуття, образ, думка - власний досвід розв´язання психомоторних завдань.
   Який зміст вкладатимемо в поняття «продукт дії»?
   Розглянемо на прикладах. Ходьба, біг, стрибки й аналогічні локомоції є способами дій мислячого тіла людини. А продуктом буде: пройдена відстань, що залишається позаду, подоланий простір або швидкість пересування. Простір, на який перенесемо вантаж, кинутий м´яч або якийсь інший предмет; висота, на яку піднята штанга над головою тощо, зміни в довкіллі.
   Продуктами дії будуть також тонкі зміни всередині тіла людини. Стани теж безпосередньо відображаються в способі дії, у змісті розв´язуваного завдання - в мисленні.
   Продуктом мислення є думка, перебіг думок - шлях, який воно пройшло, щоб знайти прихований смисл.
   До продукту дії належать:
   - стани органів чуття - сенсибілізація і синестезія;
   - послідовні рухові образи, стійкість яких залежить від рівня;
   - ремінісценції образів рухів;
   - позитивне перенесення якостей і способів виконання дій;
   - мінімальні зміни у всій психомоториці, які сприяють її досконалості;
   - гармонія рухів.
   Рух - це думка, реалізована в дії. Зверніть увагу: на першому місці - думка, з неї все починається. Навіть тоді, коли людина потерпає від свавільного байдикування. І тоді, коли її мисляче тіло працює з повним навантаженням. Але людина цього не помічає, бо в живому русі думка і дія практично злиті в єдність. Міркуючи - ви дієте, а коли дієте - мислите.

 
< Попередня   Наступна >