12.3. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

   Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатись адвокатською діяльністю в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, існують кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатів, Положення про які затверджено Указом Президента України від 05.05.93. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії діють у складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної. Атестаційна палата має у складі 11 членів. До неї входять чотири адвокати, чотири судді та по одному представнику від відповідних міських рад і управлінь юстиції, а також відділення Спілки юристів України. Атестаційна палата приймає кваліфікаційні іспити, ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, має право скласти його повторно через рік.
   Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії утворюється у складі 9 членів. До неї входять п’ять адвокатів, два судді, по одному представнику від управління юстиції та відділення спілки адвокатів України. Ця палата розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, подання слідчих органів, заяви адвокатських об’єднань, юридичних осіб на дії адвокатів, а також вирішує питання про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
   За порушення вимог Закону України “Про адвокатуру”, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури і присяги адвокатів, рішенням дисциплінарної палати до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
   - попередження;
   - зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;
   - анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
   Рішення про анулювання свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією приймається в таких випадках:
   - втрати адвокатом громадянства України;
   - засудження адвоката за вчинення злочину після набрання обвинувальним вироком законної сили;
   - обмеження судом дієздатності адвоката або визнання його недієздатним;
   - грубого порушення вимог Закону України “Про адвокатуру” та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури.